Коли вперше потрапила до рук карта Словацьких Татр, одразу кинулась в очі довга червона лінія, що траверсувала весь хребет – Татранська Магістраль.
Категорія: європа
Середній піший маршрут по Високих Татрах, це як правило 8-9 ходових годин в хорошому темпі. Про скельні маршрути взагалі мовчу, там і 10-12 годин не рідкість. А куди податись, якщо хочеться пройти якийсь коротенький красивий маршрут? Національний парк Словацький Рай приходить на допомогу :)
Якби протягом пандемії можна було їздити в Словаччину, весь світовий локдаун пройшов би повз мене не поміченим. Ви не уявляєте, на скільки мені бракувало словацьких гір. Проте, за майже два роки без Словаччини було вдосталь часу, щоб затерти до дір кожен квадратний сантиметр карти, і скласти собі список з маршрутів, куди ще не ходив.
Не знаю, хто для чого їде на Канари, ми їхали на Тейде. Як то кажуть, “свиня завжди знайде болото”, а ми де би не їхали завжди знаходимо якісь гори, щоб на них вибратись.
Після того, як прогрес цивілізації Ryanair приніс дешеві квитки і до України, багато друзів побували на Канарах, і повернулися з гарними враженнями. Важко сказати, чи під впливом друзів, чи ні, але “Канароманія” докотилася і до мене. Тому спішу поділитися з вами радістю від чергової мандрівки, і заодно похвалитись кількома добрими фото.
Чим себе зайняти, якщо вас занесло зимою в Закопане, лижі вас не цікавлять, а Морське Око вже бачили? Можна до прикладу піти на Ґевонт (Giewont). Зимою тут може бути набагато цікавіше ніж літом.
Вже не перший рік відвідую Татри в Словаччині, і ви знаєте, ще не надоїло. Всі ці скелі, хребти, озера, луки з небаченими у нас квітами, ну і звичайно ж вершини, краєвид з яких такий, що дух зводить. І все це на фоні хорошої інфраструктури, посеред маршруту можна відпочити, смачно поїсти, а при потребі сховатись від негоди в цивільному гірському притулку. Під час кожного візиту сюди, думаєш лиш про те щоб повернутись, і куди б ще піти наступного разу. Іноді з друзями напів-жартома навіть говоримо про те, щоб перебратись в Попрад, по ближче до гір.
Що я знав про Роднянські Альпи (Munti Rodnei) перед походом? Чув, що найвища гора хребта – Петросул (ще кажуть Пєтросул) 2303м, і на неї інколи піднімаються українські туристи. От мабуть і все. Відповідно, з самого початку поїздка планувалась як лише сходження на Петросул. Але як виявилось, вершина були лиш малою частиною того, що ми отримали в результаті. Але про все по порядку.
Хочете простий, але красивий прогулянковий маршрут по Високих Татрах. Так щоб можна було попити словацького пива, чи з”їсти чогось смачненького дивлячись на гарний краєвид, а при бажанні ще й вийти на ближню вершинку, вам сюди! Похід до озера Зелене Плесо з виходом на вершинку Ягнячий Штит (2230м) – те що вам потрібно
Ломницький Штит (2 634м) – друга за висотою гора Словаччинчи. Разом з Герлахом (2654м) та Льодовим Штитом (2627м) входять до т. зв. Татранської Корони.