gryniuk.com
Після того, як прогрес цивілізації Ryanair приніс дешеві квитки і до України, багато друзів побували на Канарах, і повернулися з гарними враженнями. Важко сказати, чи під впливом друзів, чи ні, але “Канароманія” докотилася і до мене. Тому спішу поділитися з вами радістю від чергової мандрівки, і заодно похвалитись кількома добрими фото.
Чим себе зайняти, якщо вас занесло зимою в Закопане, лижі вас не цікавлять, а Морське Око вже бачили? Можна до прикладу піти на Ґевонт (Giewont). Зимою тут може бути набагато цікавіше ніж літом.
Мій хороший колега і мандрівник зі здоровенним досвідом, казав: “якщо на Індію у вас буде лише 3 дні, то цих їх треба провести у Варанасі“. І я з ним цілком погоджуюсь. тут концентрована вижимка зі всієї Індії. Тут і шалений людський мурашник, і традиції з культурою, і традиційний індійський вуличний треш, все змішалось.
Наші уявлення про Індію в основному стереотипні. Приблизно так само, як російська класика з ведмедями і балалайками. Що вже казати про такі овіяні легендами та чутками місця як Варанасі. Більшість наших знаннь про місто базуються на сюжетах “журналістів”, які в пошуку яскравих картинок показують тільки бруд і дно. В об”єктивній реальності все виглядає дещо по іншому.
Після того як в 1968 році гусениці радянських танків роздавили Пражську Весну, Віктор Федорович Чаушеску чомусь вирішив що наступного разу Big Brother прийде наводити демократію до нього. Чаушеску не на жарт перелякався і в серйоз зайнявся посиленням обороноздатності Румунії. Одним з його військових проектів стала дорога що з”єднує дві області країни Трансільванію і Валахію, проходячи через найвищий румунських хребет Фагараш. Згодом Чаушеску розстріляли біля стіни солдатської вбиральні, а от дорога залишилась до цього часу, ми її знаємо під назвою Трансфагараш.