gryniuk.comЯкось не випадає об”їздити майже пів світу, і не знати про те що знаходиться у тебе під носом, адже подивитись і у нас є на що.До того ж мандрівки Україною, це значно дешевше і простіше. Щоб побачити щось цікаве дома, не обов”язково купувати квиток на літак за кілька сот доларів чи брати пів місяця відпустки. Більшість домашніх цікавинок знаходяться в радіусі досяжності мандрівки вихідного дня. Тут я опишу свої подорожі по цікавих місцях України, та поділюся їхніми фото.
Гуцульський народний промисел – масштабна вирубка лісу, був винайдений не вчора. Деревину рубали ще понад сотню років тому, та й підхід був такий, що сучасним браконьєрам і не снилося. Щоб вивозити дерева, побудували цілу залізницю. Куди там сучасним лісовозам.
Певно ще зі студентських років хотів пройти дністровський каньйон на човні, але завжди були якісь відмазки, то руки не доходять, то складно, а потім ще безвіз і Татри посунули сплав на задній план. Але коронавірус вніс свої корективи в todo-list, і сплав врешті став найпростішим і найбільш реальним варіантом мандрівки вихідного дня.
Поки наші кораблі бороздять простори всесвіту, багато цікавого у нас під боком залишається поза увагою. Тому інколи, замість того, щоб шукати якусь акцію від лоукостерів, краще за ті самі гроші катнутись кілька днів по Україні.
Скільки себе пам”ятаю, з самого малого віку, мене завжди цікавила авіація. Все своє свідоме життя, я робив літаючі та стендові моделі літаків, виступав на змаганнях, відвідав з десяток музеїв і почитав кубометр профільної літератури. Льотчиком так і не став, але це захоплення залишилось зі мною дотепер. Власне в дитинстві, чомусь вирішив, що хочу авіаконструктором, а не льотчиком. Моїми кумирами тоді були Антонов, Ілюшин і Туполєв, а не робокоп і ніндзя черепашки, як у більшості дітлахів 90-хх :)
Часто іноземці задають мені питання: “а що цікавого можна глянути в Україні,”. Кого як, а мене то вганяє в ступор. І правда, традиційні Львів/Одеса для людей які живуть в Парижі, Відні чи Кракові, інтересу представляють мало, а що ще запропонувати особого поняття не маю. Для багатьох з нас український внутрішній туризм, це щось на стільки не цікаве, що ми його ігноруємо. Ніби то й є що глянути, але то шкода часу, то бажання нема кудись їхати.
