Категорія: російський північний кавказ

На ранок вирушили далі. Добрались до пограничного поста. Тут нас чекала новина. Вчора ввечері Росія перекрила кордон з Грузією. На таможні ступор, купа народу зі злющими мордами носиться туда-сюда, кричать на погранців шось типу “та я вас всіх …”, типу ті солдати  винні ???

Під вечір добрались до Владикавказа. Ну і затусували на заправку, яких там було “вєлікоє множество”. Познайомились з чувіхами, шо там чергували. Одназ них мала, можна сказати класичну кавказьку зовнішність, звали її Алла, інша ж виглядала як дівчина з радехівського р-ну, але звали її Фатіма.

Зранку, шостого дня подорожі, прокинулись там само, де і заснули ввечері. Вийшли на трасу, і після кількох локальних машин зловили нефіговий такий джип на 300 км. Водій його був першим мусульманином, шо трапився нам на дорозі, дагестанцем за національністю. Ісмаїл, так його звали, захопився нашою ідеєю вільного персування на стільки, що накормив нас і відвіз до блокпоста на 50 км далі по трасі ніж йому подорозі, та ще й заплатив через нас штраф.