Перед поїздкою колєги попереджали про замєнтованість Дагестану. Але об”єктивна реальність виявилась дещо інакшою. Середньостатистичний мент веде себе так само як і будь який місцевий: розпитується, хто звідки, питає чи потрібна допомога ітд. Документи майже не перевіряють, вони там достатньо розумні, шоб відрізнити туристів від терористів. Паспорт просять показати в крайніх випадках, або тоді, коли нема іншого приводу щоб почати розмову.
Майже в кожного мента в руках по автомату. Спілкуючись з не завжди дружелюбними дядьками зі зброєю, спочатку почуваєшся трохи ніяково, але з часом звикаєш, перестаєш звертати на то увагу. Шо поробиш, не спокійна специфіка регіону вносить свої корективи.
Потримати автомат не дають, питав…
Мета їхнього існування полягає в постійному створенні проблем для оточуючих під приводом боротьби з тероризмом/комунізмом/алкоголізмом ітд. Деякі менти умудрялися зупиняти нас по 2 рази за 15 хвилин. Причому першого разу після перевірки швиденько відпустили, а під час наступного затримання довго думали: “кто дал право их отпукскать, они же хохлы, они же в грузию едут русских убивать”. Закінчилось все банальним питанням “есть ли у вас чтото для русской милиции?”
Існує також більш продвинута версія вокзальних ментів, їх можна порівняти з консультантами ейвон/оріфлейм. Їхні методи “роботи” набагато витонченіші. Діалог з ними виглядав приблизно так :
((1), (2) – менти, (М) – ми)
(1) – Здрасте молодые люди, куда едете?
(М) – Да вот, хотим взять билет до Баку, не подскажете сколько он стоит?
(2) – Та гдето рублей 500.
(М) – А не подскажете, где здесь можно доллары на рубли поменять?
(1) – Сейчас негде, банки закрыты.
(М) – Ну тогда мы подождем пока откроются
(1) – Если будете ждать пока откроются банки, билеты разберут, а ехать через границу автобусом дороже получится. Давайте мы вам поменяем?
(М) – Ну ладно.
(1) – 100 долларов 2000 рублей
(1) до (2) – Поди посмотри, есть ли билеты.
(2) вертається за хвилину.
(2) – есть но только по 800, и то в резерве, по 500 нет вообще. давайте деньги, щас пойду договорюсь.
Даємо йому 1600 рублів, і за пару хвилин 2 квитки у нас в руках. Весь час міліціонери поводилися з нами мегакультурно. Після розмови до мене тимчасово повернулася віра в людство загалом і міліцію зокрема. Тільки через деякий час розумієш що тебе надули, що курс приблизно 2500 рублів за 100 доларів, І в поїзді не могло бути квитків по різних цінах, бо всі місця одного класу. Такшо панове вокзальні менти, вчіться заробляти гроші.
Росія
Росія. Ростов
Дагестан 1
Дагестан 2. Міліція.
Дагестан 3. Work for food!
Азербайджан
Азербйджан гюзель! Частина 1.
Азербйджан гюзель? Частина 2.
Грузія
Welcome to Geоrgia
Антиросійська агітація
Вірменія
Частина 1
Частина 2
Частина 3. Нагорний Карабах
Паром
Паром Поті – Ілічівськ.
6 коментарів “Дагестан. Частина 2. Російська міліція.”
У нас на границе Дагестана и Азербайджана российские таможенники спрашивали зачем Украина продает Грузии танки и тоже намекали, что мы едем туда россиян убивать. Когда мы им отвечали, что никого убивать не собираемся и про танки ничего не знаем, нам посоветовали смотреть “правильные” новости что бы быть в курсе :)
Цікаво:)
В будь якому разі, досить позитивний досвід
шо шо, а позитиву на кавказі багато :)
білі шкарпетки особливо підходять до АК-47
500 ре – handling fee =)))
і сємєчькі сіржант справно відать лузає…:)