Категорії
кавказ подорожі російський північний кавказ

частина 05. Автостопом по Кубані. Автостопом по Росії.

На п”ятий день подорожі (13 липня), зранку в 5:00 ми вже були на мiсцi зустрiчi, під Ростовом. Я вирiшив поспати i кинув спальник десь в кущах пiд парканом, а Марта пішла досліджувати місцевість і шукати наших.

Місце, до якого ми прибули, носило назву Аксай. Так само називався і ринок розміщений поруч. То був не просто собі базар, а найбільша точка оптового продажу сільгосп продуктів. Туда везли товари з Кубані, Ставропольського краю, Азербайджану ітд, там іх перепродували і вивозили дальше на північ Росії. Шось типу, як українська столиця кавунів болгарського перцю і помідорів село Великі Копані.За парканом дивним чином виявився вiйськовий аеродром, але я про то не знав. Невдовзi мене розбудила охорона, але то виявилась охорона сусiднього базару. Хлопаки вирiшили мене обшукати, типу я приiхав на iхнiй базар помiдори пiдривати… але вони були не шкiдливi, вони то якраз i повiдомили про наявнiсть аеропорта за парканом, i поганi властивостi його охорони. Бiльше нiхто мене не турбував. На прощання на зло всiм москалям я вчинив мiлке правопорушення прямо пiд паркан.Згорем пополам виiхали з ростова. Нам спинив росiйський вiйськовий, як він себе охарактеризував: вiрменський єврей. То було шось iз чимось. Вiн включив нам вiрменської музики, то як вiн ii слухав було цiле видовише. Я навіть на рокотеках не бачив шоб так ковбасились, а він ше встигав керувати машиною.Потiм дав нам почитати книжку по iсторii вiрменського народу. Книжка та виявилась художньою, написана як для дiтей 6-7 класу. Я трохи почитав i зрозумiв таке: там було два герої Горгi i Гюмрi, вони товкли туркiв “со страшной сiлой”. Текст виглядав приблизно так: “i схопив Горгi меч i замахнувся так, шо в 3-х туркiв голови повiдлiтали, а в кого не повiдлiтали, то тi зi страху наклали в штани. але туркiв було дофiга i врештi решт втративши 250 чол убитими i лего контуженими, вони взяли одного нещасного Горгi в полон. i тут прийшов головний турок (начальник короче) i сказав : то великий воїн, я дарую йому життя, пiсля того як зроблю йому обрiзання… (там таке було) iтд…Дядько той з таким запалом розповiдав нам про Вiрменiю, її обряди i звичаї, шо ми провтикали свiй поворот i заїхали на 200 км в якусь глуш.Як вдалось встановити, та “глуш” називалась Республіка Адигея, зі столицею містом Майкоп. Я впринципі розбираюсь в географії, але таке почув вперше. Круто, дізнався про існування цілої автономної республіки, тільки після того, як туди потрапив.

Довго не могли виїхати, поки нас не підібрала якась вантажівка. Таким чином до темноти опинились біля міста Армавір. Поставили палатку біля якоїсь заправки.

Так закінчився наш перший день в Росії. А для мене то був перший в житті день закордоном.

Більше тут:
00. Вступ
01. Лет”с зе паті старт
02. Май діар Юкрейн

03. Велкам ту Раша
04. Автостопом по Кубані

05. На горизонті Кавказ
07. Владикавказ енд окрєсності

08. Всеще Владикавказ

09. Велкам ту Південна Осетія
10. Всеще Південна Осетія

11. Нарешті Грузія
12. Горі
13. Тбілісі
14. Фото з поїздки 2006 року

Facebook Comments