Після того, як прогрес цивілізації Ryanair приніс дешеві квитки і до України, багато друзів побували на Канарах, і повернулися з гарними враженнями. Важко сказати, чи під впливом друзів, чи ні, але “Канароманія” докотилася і до мене. Тому спішу поділитися з вами радістю від чергової мандрівки, і заодно похвалитись кількома добрими фото.
Як добратися?
Не в останню чергу, інтерес до Канарських островів зумовлений наявністю бюджетних квитків на літак. За дуже демократичні гроші можна добратися до котрогось з островів, ще й Європку по дорозі відвідати. Стабільного маршруту немає. Всі друзі, що побували на Канарах, летіли різними шляхами. Наш маршрут бук таким: Краків – Барселона – Тенеріфе, Тенеріфе – Меммінген – Львів. Квиток Ryanair з багажем обійшовся нам в 150 євро на двох.
Дорогою довелось ночувати в аеропорту Барселони, та в не дешевому хостелі Меммінгена, але такою є плата за дешеві перельоти. Десь економиш, десь тратиш.
Що робити / що дивитися?
Стереотипно Канари – місце зимівки європейських пенсіонерів та пляжний курорт. Але це лиш на перший погляд. Активним людям тут теж буде чим зайнятись. Сюди їздять також кататись на велосипеді, чи займатись вінд серфінгом, ну або просто ходити по горах як ми.
До слова, на пляжі за весь час ми були може години 4.
Де ми були.
Південь острова та Санта-Круз-де-Тенеріфе. Тут зосереджено найбільше цивілізації та різних зручностей. Якщо після кількох днів в горах захочеться у великий супермаркет, вам сюди. Автобан проходить повз все південне узбережжя, тому переміщення між містами тут відносно легке і швидке.
Рибацькі села на північному березі. В той час, коли південь острова заполонили пакетники і зимуючі пенсіонери, на півночі ще можна побачити трохи старої доброї середземноморської Європи. Тут люди займаються рибальством і сільським господарством, і на туристів не дуже зважають. Нам пощастило потрапити на карнавал в одному з сіл.
Парк Анага на північному сході острова. Якщо мріяли пройтись по горах вздовж берега океану, то must see.
Національний парк Тейде (Parque nacional del Teide). Територія навколо вулкану. Фішка Тенеріфе – різноманітність. Кілька десятків кілометрів, і тропіки перетворюються на випалену виверженням пустелю з яскраво-зеленими “латками” хвойних лісів.
Звичайно ж сам вулкан Тейде. Зустріти схід сонця на вершині, і побачити як Тейде кидає свою тінь у води Атлантики – дорогого вартує.
В ущелину Маска нам попасти не пощастило. Подивились здалека і поїхали назад. Спробуйте, якщо сподобається, розкажіть мені.
Маяк Пунта де Тено Punta de Teno – крайня західна точка острова. Кажуть, якщо уважно дивитись звідси в торону заходу, можна розгледіти Америку.
Місячні пейзажі (Paisaje Lunar) – наслідки вулканічної активності та ерозії грунту. Хто ще не був у Каппадокії, можете глянути
Лос Гігантос (Los Gigantes) – Пляжне містечко і однойменний скельний масив не південному заході острова.
Останні два місця відверто переоцінені, і виглядають блідо на фоні попередніх. Але будучи в легкій доступності, ніщо не заважає зробити коротку вилазку і туди.
Тенеріфе розрахований на пакетний туризм, та пенсіонерів, що приїжджають сюди гріти кості на час коли дома падає сніг. Фріків – трекерів не так багато, і натовпу вони не роблять. У місцях де треба пройтись більше ніж пів години народі дуже мало. Але там де є щось цікаве прямо на дорозі, можуть бути натовпи і корки. наприклад на оглядовий майданчиках біля Тейде, та в ущелині Маска.
Більш детально про всі цікаві місця розкажу в окремому пості.
Транспорт
На Тенеріфе розвинутий громадський транспорт, та все ж більшість туристів обирає оренду авто. Для групи в 3-4 людини, при активному пересуванні островом орендувати автомобіль буде дешевше ніж їздити автобусами. Європа як не як, проїзд 3-4 євро. Та й не треба прив’язуватись до графіку руху автобусів (знову ж таки Європа)
Можна взяти авто в котрійсь з міжнародних компаній, але за рекомендацією друзів ми орендували в локальній конторі. Машина не супер нова, вже трошки побігала, але в нашому випадку це було взагалі не принципово.
Оренда авто на 9 днів, 120 євро включно зі страхівкою.
Бензин 95 1.1 євро за літр.
Прокатна контора: https://www.autoreisen.com
Якщо ви все ж вирішили кататись на автобусах, на цьому сайті є вся інформація про громадський транспорт на Канарах: маршрути, ціни, графік руху: titsa.com
Дороги й рух.
З півночі і півдня острова, вздовж берега йде повноцінний автобан. Але щоб добратись до найцікавіших місць щоразу доведеться з’їжджати на бічні дороги. Від автобану до центру острова як правило ведуть вузькі серпантини. Спочатку звикнути до них досить важко, але вже за кілька днів запросто будете роз’їжджатись з великими автобусами. Швидкість руху на серпантинах рідко сягає 40-50 км год. Це дає досить часу на те, щоб відреагувати на ситуацію з одного боку, з іншого тратиться більше часу на доїзд. Інколи трапляються однорядні дороги. У вузьких місцях зустрічні авто як правило сповільнюються. Як і всюди в старих містах є проблеми з парковкою. Інколи доводиться трохи покружляти.
Розв’язки на виїздах з міст не тривіальні. Без навігатора не розібратись. Хоча з навігатора іноді теж толку мало. Регулярно пропускав свій поворот.
Більшість авто, особливо біля цікавих місць – орендовані туристами. Прокатні контори ліплять на свої машинки стікери, мабуть для того, щоб місцеві не харились на тормоза на дорозі, розуміючи що це турист.
Окремо згадаю наших двоколісних друзів. Не скажу за всі острови, але Тенеріфе – популярний серед велосипедистів. Ну а нє, хороші дороги, краєвиди, постійні підйоми-спуски, гарне місце для тренувань. Велосипедистів багато. Іноді доводиться довгенько тягнутись за пелатоном по серпантину, поки знайдеш безпечне для обгону місце.
Де жити?
На острові повно готелів за адекватні гроші. Ми зупинялися в номерах в середньому по 35-40 євро за дабл. Маючи авто, не складає жодних проблем поселитись трохи далі від дорогого туристичного центру.
Окремо мушу згадати кемпінги. Вони є, вони безкоштовні і просто прекрасні. Але алгоритм їх роботи не тривіальний. На Тенеріфе є кемпінги (area de campado), і рекреаційні зони (area de recreado). Вони як правило йдуть поруч, але це не одне й теж. Рекреаційні зони, це території підготовлені для пікніків, з мангалами і столиками, намет там ставити не можна. Дуже часто границя між кемпінгом і рекреаційною зоною розмита, вказівників майже ніколи немає. Тим не менше, якщо розкласти намет в не дозволеному місці, можуть наваляти. В кемпінгах та рекреаційних зонах є НЕ питтєва вода і цивільний туалет, який ще треба відшукати десь невідомо де.
Для того, щоб заночувати в кемпінгу потрібно реєструватись онлайн. По приходу твої дані записують і видають сміттєві пакети. Просто так приїхати і поставити намет не вийде, можуть не пустити.
Поки писав заготовку цього тексту, до нас підкотила паркова служба, запитали як спалося і перевірили перміти.
Сайт де є описи всіх офіційних кемпінгів Тенеріфе та можливість їх бронювання. Окрім офіційних є ще багато інших, але умови перебування на них ніде не прописані.
centralreservas.tenerife.es
Ми запланували маршрут так, щоб день ночувати в кемпінгу, день в готелі.
Трохи про їжу
Кухня – один з яскравих моментів у мандрах. Ми з самого початку розраховували, що готуватимемо собі самі. Спробувати чогось доброго в місцевому ресторанчику довелось хіба в останній вечір, коли святкували завершення подорожі. Кулінарні враження від Тенеріфе для нас створили сир горгонзола, авокадо, апельсини, ковбаси, хамон і молоде вино – ламбруско. В принципі, лише заради цього варто їхати і терпіти всі негоди))
Продукти купували в супермаркетах. На півдні острова їх досить багато. на півночі, це в основному невеликі магазинчики.
Ціни цілком адекватні.
Малий багет 20 євро центів
Апельсини 1-2 євро за кг
Авокадо 2 євро кг
Консерви рибні від 0.6
Вода 1 євро за 8л
Вода 1,5л теж 1 євро
Сирокопчена ковбаса від 1,5 євро за 200 грам
Билінний провал поїздки- газові балони. Щоб це все готувати, взяв з собою газовий пальник. Балони думав купити на місці, так як у літак з ними не пустять. Знав, що на Тенеріфе нема різьбових балонів і купив перехідник на цанговий зажим. По прильоту купив кілька балонів campingaz в Декатлоні. Вже коли добрались до кемпінгу і почали готувати їжу, виявилось, що перехідник не такий… драми додавав той факт, що в Декатлоні таки були різьбові балони, але, я взяв саме “цангові”, щоб затестити перехідник. Епічності додавав факт, що хоч до Декатлону було яких 20 км, але завтра неділя, і він не працює (Європа !!!)…
Зрештою сир і молоде вино виправили ситуацію.
Якби кому було цікаво, цангові балони є майже на кожній заправці по 2 євро.
Балон кемпінгаз 300 грам 5 євро
Балон цанговий на заправці 2 євро
Після 10+ років Азії, Канари для мене надто цивілізовані. Звик, що у відпустці навколо мене треш-угар, а не стара-добра Європка. Тим не менше, не можу сказати, що мені не сподобалось. Для тих, хто не готовий до віддалених закутків Азії, буде в сам раз. Просто нереально різноманітна природа, на маленькому острові з європейським комфортом. Хороше, в міру бюджетне місце для активного відпочинку. Дивлячись зараз на фотографії з поїздки згадую Тенеріфе виключно з теплотою і приємністю.