Ломницький Штит (2 634м) – друга за висотою гора Словаччинчи. Разом з Герлахом (2654м) та Льодовим Штитом (2627м) входять до т. зв. Татранської Корони.
У жодних, навіть найдетальніших картах, що мені траплялись, не бачив промаркованої стежки на Ломницький Штит, то ж думав, що маршрут скельний. Виявилось, що це не зовсім так, і на вершину можна вийти практично “пішки”.
Підйом на гору починається в Татранській Ломниці. Вздовж лижного витягу треба піднятися до озера Скальнате плесо (Skalnaté pleso), а потім на ребро Ломніцке Сідло (Lomnické sedlo), і звідти вже дряпатись по скелях на вершину.
Можна звичайно сперечатися, спортивно це чи ні, але щоб не тратити час, а найголовніше – сили, ми скористались послугами підйомника. 32 євро з людини, і ми за 40 хв подолали 1250 метрів набору висоти.
Так Ломницький штит виглядає зі Скальнатого плеса (1772м).
Того дня була спека. Внизу доходило до 30, при майже 100% вологості. А на висоті Скальнатого плеса вже дув приємний прохолодний вітерець. Уявляю, як би ми спеклись, якби йшли всю дорогу пішки…
Витяг до Ломницького Сідла складається з трьох ланок. Перші дві – закриті кабінки, остання – крісельний підйомник.
Штучне озеро Скальнате Плесо. Звідси їздить окремий витяг на вершину Ломницького Штита.
Кілька фото з краєвидами, що можна побачити дорогою з крісельного витягу.
Щити для затримання лавин.
Витяг на вершину Ломницького Штита.
Для нас, як і для більшості, маршрут почався з Ломницького сідла (2196м). Звідси треба пройти кілька сот метрів серпантину до скельної ділянки з провішеними ланцюгами (віа феррата).
Стежка добре видима, та й скоріш за все, ви на ній будете не одні. Словом заблукати важко.
Сніжники – відносно неприємна ділянка маршруту. В середині червня на висоті 2000+ сніг ще не розтанув. Без взуття, в якому можна надійно зарубатись, може бути страшно.
Проте, сніжник можна легко обійти зверху, головне не втратити стежку.
По ліву руку від нас Мала Студена долина. Фото дає можливість в повній мірі зрозуміти походження назви. В кінці червня озера все ще під кригою. Зліва знизу видно Терихо хату.
Частину нашої групи вирішили пройтись по скельному маршруту. Самостійно провішуючи мотузки та штучні точки опори. Як потім виявилось на марно. Маршрут вдалось пройти на одній мотузці і чотирьох відтяжках.
Від ребра десь 200-300 метрів до провішаних ланцюгів. В середньому маршрут виглядає як на фото. Можна впевнено закріпитись на рельєфі.
По правилах місцевої туристичної асоціації, такі ділянки варто проходити в зв”язці. Але в зв”язках ходять лише комерційні групи з гідами. За словами гідів, якщо на маршруті трапиться непередбачувана ситуація, тобі доведеться самому оплачувати спасроботи, якщо ти був без зв”язки.
Група обходить сніжник.
Початок ділянки зі стаціонарно провішеними точками опори.
Вертикальна стінка, а за нею камін. Група поляків йде зі страховкою, прищіпнута до ланцюгів. Ми ж навіть систем не витягали.
Можна розвести дискусію на тему, коли варто припиняти вільне лазіння, і одягати страховку? Як на мене, лізти без страховки можна доти, доки почуваєшся безпечно, головне не проґавити момент, коли закінчуються пригоди і починається ппц.
Після каміна підйом виположується.
Не пошкодував, що взяв рукавички. На ланцюгах і каміннях руки поранити простіше простого.
Люблю такі ділянки.
Останній підйом.
Видно куполи обсерваторії на вершині. Ще з десяток метрів по каміннях, і ти за огородженою площадкою. Можна розслабитися.
Підйом від Ломницького сідла зайняв не повні 2 години. Маршрут не сильно складніший за підйом на Риси.
На вершині обладнаний поручнями майданчик. В обсерваторії є кафе, де можна випити кофоли, чи пива. Тут навіть готель є, щоправда ціна номера від 650 євро за ніч.
Славковський штит (2452м) і Герлах (2654м).
Мала студена долина і Риси.
Белянські Татри.
Ломницький Штит доступний для всіх, не тільки для скелелазів. Сюди також їздить витяг. Правда пропускна здатність його дуже обмежена, тому квитки варто купувати завчасно. Вартість квитка від Скальнатого плеса 27 євро.
До низу тою ж дорогою. Нажаль не можна вийти на гору пішки, а до низу спуститись вагончиком.
Якщо маєте достатньо міцні нерви, щоб спускатись по такому, дорога до низу не забере багато зусилль.
Водоспад, що бере початок десь коло вершини.
Кілька корисних моментів для тих, хто зібрався йти на Ломницький штит.
- Маршрут може пройти будь хто, з мінімальною підготовкою. Місцями страшно, але ок. По суті маршрут – пішохідний, і не вимагає жодного скелелазного обладнання. Але на картах його немає, мабуть для того, щоб всі підряд не перлись на вершину.
- Витяги починають працювати о 8:30.
- Останній “рейс” зі Скальнатого плеса до низу 17:10.
- Каси відчиняються о 8:00. Є зміст купити квиток перед початком роботи, щоб піднятися швидше.
- Вартість підйомника Tatranská Lomnica – Štart – Skalnaté pleso – Lomnické sedlo – 32 євро (UPD 2021 вже 33 євро).
- Якщо на виході здати скіпас повертають 2 євро.
- Перед витягом є безкоштовна парковка (UPD 2021 вже не безкоштовна).
- Інформація про роботу витягів https://www.vt.sk/en