Чим себе зайняти, якщо вас занесло зимою в Закопане, лижі вас не цікавлять, а Морське Око вже бачили? Можна до прикладу піти на Ґевонт (Giewont). Зимою тут може бути набагато цікавіше ніж літом.
Чим себе зайняти, якщо вас занесло зимою в Закопане, лижі вас не цікавлять, а Морське Око вже бачили? Можна до прикладу піти на Ґевонт (Giewont). Зимою тут може бути набагато цікавіше ніж літом.
На території Пакистану є 5 з 14-ти найвищих гір. Броуд-пік, Гашербруми І і ІІ, Нангапарбат і звичайно ж К2. Якщо цікавишся горами, погляд рано чи пізно впреться в Пакистан. І хоч зараз це не сама проста для мандрів країна, не відмовляти ж собі в задоволенні ще раз побувати в горах. В цьому пості дам відповідь на кілька питань, що повинні спростити підготовку і саму подорож.
План подорожей розписую собі в голові на кілька років наперед, але прийшов момент, коли здалось, що все що було цікаво, вже відвідав. Після кількох мандрівок Непалом та Північною Індією, створилась ілюзія, що у високих горах я вже бачив все.

В уяві середнього європейця (дозволю приписати себе до їх числа) всі головні події в історії відбувались в Європі, максимум в США. Решта планети, це просто плями на карті де живуть люди, і абсолютно нічого не відбувається. Як же ж жорстоко ми всі помилялися. Світ це не тільки Європка і пендостан. Свого часу історія творилась і тут, в Південній Америці.
Ладакх – древнє князівство, що розвивалось під значним впливом Тибету. Зараз це частина штату Джамму і Кашмір на півночі Індії.
Пересічна мандрівка Індією починається і закінчується в Делі. І якщо по прильоту місто можна “проскочити”, просто вдало зіставивши рейси в аеропорту, то дорогою додому, так чи інакше доведеться провести тут день-другий, щоб мати час в запасі перед міжнародним рейсом.

Перед відльотом в Делі мали ще кілька днів. Хотілось провести їх з користю, а не просто втикати в місті. Вирішили поїхати в джип тур до озер Тсо Морірі і Тсо Кар.
Вже не перший рік відвідую Татри в Словаччині, і ви знаєте, ще не надоїло. Всі ці скелі, хребти, озера, луки з небаченими у нас квітами, ну і звичайно ж вершини, краєвид з яких такий, що дух зводить. І все це на фоні хорошої інфраструктури, посеред маршруту можна відпочити, смачно поїсти, а при потребі сховатись від негоди в цивільному гірському притулку. Під час кожного візиту сюди, думаєш лиш про те щоб повернутись, і куди б ще піти наступного разу. Іноді з друзями напів-жартома навіть говоримо про те, щоб перебратись в Попрад, по ближче до гір.
Що я знав про Роднянські Альпи (Munti Rodnei) перед походом? Чув, що найвища гора хребта – Петросул (ще кажуть Пєтросул) 2303м, і на неї інколи піднімаються українські туристи. От мабуть і все. Відповідно, з самого початку поїздка планувалась як лише сходження на Петросул. Але як виявилось, вершина були лиш малою частиною того, що ми отримали в результаті. Але про все по порядку.