gryniuk.comподорожі автостопом, літаком, автобусом.
Розвинута транспортна інфраструктура робить Шрі-Ланку зручною країною для бюджетних подорожей громадським транспортом. Доріг на острові багато і вони на диво хорошої якості. Але є одне але, тобто два: складний рельєф і густина населення. Практично весь час ти їдеш по місту зі щільним трафіком, ще й дорога постійно кудись повертає, прямих ділянок є хіба на півночі. В таких умовах швидкість рідко коли зашкалить за 50 км/год.
В уяві більшості українців Шрі-Ланка – ще одна точка для турів “all inclusive”. Але Шрі-Ланка, це не тільки пляжі. Країна може запропонувати багато цікавого і для самостійних мандрівників. Гори, океан, руїни древніх міст, національні парки, і звичайно ж привітні та доброзичливі люди.
Поїздка в Марокко виявилась, як би то висловитись, повною пригод через які доводилось постійно вносити корективи в наші плани.
Ес-Сувейра – одне з найатмосферніших міст Марокко. Цей порт на узбережжі Атлантики був відомий ще фінікійцям за кількасот років до нашої ери. В середньовіччі місто було важливим торговим та риболовним портом. Тут був великий ринок рабів і перевалочний пункт морських піратів. В 60-70-хх роках 20-го століття місто облюбували хіппі. Туристів і зараз не мало, але не зважаючи на це, місто зуміло зберегти особливий східний шарм.
М’янма – одна з трьох країн, де нема кока-коли. The Coca Cola company не несе демократію веде свій бізнес тільки на Кубі, Північній Кореї та М’янмі.
Провінційне місто Баго (Bago), особливе тим, що на одних картах воно позначається як Bago, на інших Pegu, а місцеві його назву вимовляють ще якось по іншому, що й відтворити важко.
В оспіване Роббі Вільямсом місто Мандалай туристи їдуть подивитись на старий палац, та найдовший в світі бамбуковий міст. Ні одно, ні друге не викликало у мене жодного зацікавлення, я просто бродив по місту кілька днів в пошуках пригод.
Залізниця – одна з речей, заради яких варто їхати в Бірму. По перше, для любителів історії, це шанс побачити, якими залізничні перевезення були на заході колоніальної епохи. По друге, можливість проїхати кілька найкрасивіших у світі маршрутів. І по третє, само – собою, шалений місцевий колорит.
Вулична їжа – невід”ємний атрибут будь якої країни Азії. Те, що у нас обмежується в основному хотдогами і шаурмою, на сході являє собою цілий культурний пласт. В М’янмі теж існує своя цілком автентична культура вуличної їжі.
Для більшості мабуть буде несподіванкою, але Янгон, не столиця Бірми. За столицю у них – місто з складно вимовною назвою Найп’їдо́ (Naypyidaw). Янгон всього лиш найбільше місто, з населенням від 4 до 6 мільйонів людей.