Спускаюсь вниз!
По дорозі на трек бачив автобуси Покхара – Гандрук. Волочитись цілий день вниз і ковтати пилюку від проїжджаючих машин при таких розкладах сенсу не було.
Категорія: щоденник
Під час подорожі по Непалу, у мене було достатньо часу, щоб кожен день робити нотатки. Тут в хронологічному порядку опубліковані замітки, які я робив під час трекінгу Гімалаями та перебуванням на рівнинній частині країни. Вся моя довга подорож Непалом розписана тут в найменших деталях.
Хороший сьогодні деньок видався.
Перший раз більш ніж за місяць в Непалі я попав в справжню зиму. Холодне морозне повітря, присипаний снігом хвойний ліс, і сонце. Погода просто відмінна, таке враження, що я в зимовий похід Карпатами попав. Правда там хороша погода не так часто буває.
Дойшов до відносно великого села Горепані. Село розташоване в сідловині між двома хребтами. Звітамти відкривається гарний краєвид на масив Анапурна. Гест спеціально вибрав повище, щоб краще було видно.
Години 2 в автобусі , і я на початковій точці нового маршруту. Біля мене знов сиділа падруга що грозилась всіх обригати, але якось обійшлось. Уступив їй місце біля вікна, хай запускає лучі дабра у відкритий космос.
Отже трек Горепані Гандрук. Ще відомий як Anapurna Panorama, Poon Hill trek. Короткий і простий трек. По складності десь як прогулянка вихідного дня по Карпатах.
Переїхав в м. Покхара. Як і казали колєги, нічо особо цікавого там нема. Тут починаються і закінчуються всі треки в район Анапурни, багато хто відвисає після треку, та й по всьому. Чесно кажучи зараз важко зрозуміти тих, хто після треку сидить по тижню в Покхарі. Але то зараз, сам же я після ЕВС 5 днів в Катманду матрасив.
Далі путь лежав в місто Бандіпур. Приємне розслаблене місто, з гарною архітектурою. Не особо правда велике, так кілька вулиць, але акуратне і відносно чисте, що рідкість для Непалу.
Катманду свого роду агломерація. Кілька міст практично злились в одне, без чітких границь між собою. В епоху середньовіччя то мабуть були міста супутники, але зараз все злилось в одне.