Було в мене в планах відвідати “місто музей” Бхактапур. Но все якось відкладалось до останнього. То далеко їхати, то друзі налякали дорогим квитком.
2 дні до відльоту, тягнути нема куди, то ж я вирушив.
Кажуть ціна квитка для іноземця там $15, переконатись в цьому мені так і не вдалось ;).
Теоретично квиток беруть за відвідини всього старого міста. Але ціле місто не обгородиш, в кожному провулку білетера не поставиш…
Чомусь здалося, що якби Львів був десь посеред Азії, то виглядав би так само.
Городоцька, нє?
Вузькі вулички.
Дворик.
Більярд, фотографував його мабуть в кожній країні де я був.
Непальська реінкарнація Гаррі Поттера.
Урок математики в Бхактапурській середній школі №N. Тема уроку, дроби.
Нє, ну чим не Львів? Чи то я так вже за домом скучив…
По дорозі з Бхактапуру в Катманду.
Початок січня – найхолодніший сезон в Непалі. Так, як опалення в домах не передбачено, гріються біля вогнища на дворі.
Увага архітектори і конструктори, чудо непальської інженерної думки – 5-поверховий дім шириною чуть більше мотоцикла.
Біля ступи Боднатх, чергове велике зібрання.
Далі готуюсь до від”їзду, чемойданний настрій. Дозбирую речі. Дозакуповую сувеніри. Пакуюсь…
Останній обід в улюбленій забіагайлівці, останній кружочок навколо Ступи, ін “на педалі”.
Приблизно 30 годин пересадок, залів очікування, вокзалів і аеропортів. І дім. Зразу в ліжко.
Наступного дня я прокинусь вже в новому житті. В якому не буде засніжених вершин Гімалаїв і шумних вулиць Катманду, натомість буде робота (яку ще треба знайти), квартира, кредити і прочі обивательські радості.
Хо ча ні, брешу, кредитів я не брав.
Слідкуємо за оновленнями “Непальського тревелогу” тут: https://gryniuk.com/category/podorozhi/південна-азія/непал/