Катманду свого роду агломерація. Кілька міст практично злились в одне, без чітких границь між собою. В епоху середньовіччя то мабуть були міста супутники, але зараз все злилось в одне.
До чого це призвело? Історисні пам”ятки зосереджені не в центрі, а розкидані по містах сателітах. І кожне з таких місць має свій центр, свою центральну площу ітд.
Район Боуда, де я жив, теж походу вже не Катманду.
Так от, до чого я веду, по Тамелю лазити надоїло, і я почав виїздити “за місто”.
Поїхав в Патан. По карті воно не так далеко від центру, але рахується як окреме місто. Патан має свою площу Дурбар. Мені вона видалась цікавішою ніж аналогічна в Катманду, але роздивитись її як слід не вийшло. Мене 2 рази підряд ловили білетери, і просили купити квиток. Тратити 500 рупій бажання не було, тож я розвернувся на вихід.
Раз така справа, піду хоч пообідаю з видом на Дурбар на даху котрогось з навколишніх кафе. Зайшов в одне з них, подивився в меню, ціни вроді прийнятні. Поїв десь на $3,5. Приносять рахунок, там на бакс більше! Шо за фігня?! Ми так не домовлялись. Питаю в офіціанта що до чого, виявляється в них комісія 23% якась там державна такса. І в меню то мілкими буквами знизу прописано…
Отак от таваріщі, читайте уважно меню, або по крайній мірі будьте готові до такого здирства…
Гуляв по вуличках Патану. Вони на порядок цікавіші й колоритніші, ніж площа Дурбар. Ринки, мануфактурки, храми, торговці вуличною їжею.
Йдеш по вулиці, ціла вулиця стукає. Практично в кожних дверях якась майстерня. Там паяють баняки, там щось різьблять, там сувеніри роблять. І майже все театр одного актора, фабрика одного працівника.
Найбільше радує відкритість людей. Можна зайти в кожні двері. Заговорити з кожним перехожим. Мені жодного разу не відмовили в проханні зробити кілька кадрів. Часом люди самі починали розмову першими.
Саме заради таких моментів і варто виходити з дому і подорожувати.
Походу хтось докрякався.
В кожному дворі по храму.
Ось вона, знайшов! Легендарна Honda CJ 125. На копіях даної моделі катається пів світу. Мототаксисти в Уганді наприклад.
По дорозі в готель, пройшовся по ринку Bhrikuti Bazar в Катманду.
В одній секції продають китайський хлам, в іншій продукти.
Продуктовий відділ завжди на порядок цікавіший.
Слідкуємо за оновленнями “Непальського тревелогу” тут: https://gryniuk.com/category/podorozhi/південна-азія/непал/