
Вже не перший рік відвідую Татри в Словаччині, і ви знаєте, ще не надоїло. Всі ці скелі, хребти, озера, луки з небаченими у нас квітами, ну і звичайно ж вершини, краєвид з яких такий, що дух зводить. І все це на фоні хорошої інфраструктури, посеред маршруту можна відпочити, смачно поїсти, а при потребі сховатись від негоди в цивільному гірському притулку. Під час кожного візиту сюди, думаєш лиш про те щоб повернутись, і куди б ще піти наступного разу. Іноді з друзями напів-жартома навіть говоримо про те, щоб перебратись в Попрад, по ближче до гір.