gryniuk.comНе хочете сидіти дома на вихідні. але ще не вирішили куди податися? Ось вам кілька варіантів маршрутів.
Гуцульський народний промисел – масштабна вирубка лісу, був винайдений не вчора. Деревину рубали ще понад сотню років тому, та й підхід був такий, що сучасним браконьєрам і не снилося. Щоб вивозити дерева, побудували цілу залізницю. Куди там сучасним лісовозам.
Певно ще зі студентських років хотів пройти дністровський каньйон на човні, але завжди були якісь відмазки, то руки не доходять, то складно, а потім ще безвіз і Татри посунули сплав на задній план. Але коронавірус вніс свої корективи в todo-list, і сплав врешті став найпростішим і найбільш реальним варіантом мандрівки вихідного дня.
Вже не перший рік відвідую Татри в Словаччині, і ви знаєте, ще не надоїло. Всі ці скелі, хребти, озера, луки з небаченими у нас квітами, ну і звичайно ж вершини, краєвид з яких такий, що дух зводить. І все це на фоні хорошої інфраструктури, посеред маршруту можна відпочити, смачно поїсти, а при потребі сховатись від негоди в цивільному гірському притулку. Під час кожного візиту сюди, думаєш лиш про те щоб повернутись, і куди б ще піти наступного разу. Іноді з друзями напів-жартома навіть говоримо про те, щоб перебратись в Попрад, по ближче до гір.
Що я знав про Роднянські Альпи (Munti Rodnei) перед походом? Чув, що найвища гора хребта – Петросул (ще кажуть Пєтросул) 2303м, і на неї інколи піднімаються українські туристи. От мабуть і все. Відповідно, з самого початку поїздка планувалась як лише сходження на Петросул. Але як виявилось, вершина були лиш малою частиною того, що ми отримали в результаті. Але про все по порядку.
Кожен, хто ходив по Мармаросах бачив Фаркеу (Фаркау) – високу гору на румунській стороні масиву, і мабуть кожен мріяв на неї зійти. Так склалося, що гору бачили всі, але бувати там доводилось мало кому. Я теж неоднократно дивився на Фаркеу з Мармаросів, Чорногори та Чивчинів, і от врешті прийшла пора і мені глянути на наші Карпати з боку Румунії.
Високі Татри – хороший варіант поїздки вихідного дня, якщо любиш гори, а рідні Карпати стоптав вже вздовж і поперек. І хоч татранський варіант туризму суттєво відрізняється від карпатського, позитивні враження значно переважують недоліки.
Майже в кожного туриста вдома, лежить льодоруб, кішки, і ще купа альпіністичного заліза. Але використовувати це все в Карпатах в цілому нема де, а руки іноді ой як чешуться. То ж було прийнято рішення їхати в найближчий та найдоступніший варіант Високі Татри в Словаччині.
Знайомство з Татрами почалась з польського підйому на Риси. Тоді стоячи на вершині, дивлячись в сторону Словаччини, вирішив, що одного дня піднімусь і з іншого боку. Пройшло майже 2 роки, і я тут.
Після того як в 1968 році гусениці радянських танків роздавили Пражську Весну, Віктор Федорович Чаушеску чомусь вирішив що наступного разу Big Brother прийде наводити демократію до нього. Чаушеску не на жарт перелякався і в серйоз зайнявся посиленням обороноздатності Румунії. Одним з його військових проектів стала дорога що з”єднує дві області країни Трансільванію і Валахію, проходячи через найвищий румунських хребет Фагараш. Згодом Чаушеску розстріляли біля стіни солдатської вбиральні, а от дорога залишилась до цього часу, ми її знаємо під назвою Трансфагараш.
Копровський Штит (Kôprovský štít 2363) далеко не найбільша вершина у Високих Татрах, але маршрут до неї, з тих що мені доводилось бачити, мабуть найкрасивіший. По дорозі на гору ви побачити все найгарніше що є в регіоні. Це і Татранська магістраль, і найвищі вершини Словаччини та Польщі, і кілька неймовірної краси гірських озер.
Ніколи не були в словацьких Татрах і не знаєте з чого почати? Копровький Штит – оптимальний варіант для вас.