Було в мене в планах відвідати “місто музей” Бхактапур. Но все якось відкладалось до останнього. То далеко їхати, то друзі налякали дорогим квитком.
подорожі автостопом, літаком, автобусом.
Було в мене в планах відвідати “місто музей” Бхактапур. Но все якось відкладалось до останнього. То далеко їхати, то друзі налякали дорогим квитком.
Того дня навіть толком не виїжджав за межі ступи. Так, пройшовся кілометр туди, кілометр назад.
Почнемо з далека. Цей день вирішив потратити на покупку подарунків для близьких. Мама вже заказала довгий список що кому купити, тож я порахував свої гроші, і пішов затарюватись. Заодно пройшовся по кварталах старого міста, зробив пару фото.
“Ізюминкою” екскурсії пригородом Катманду, стали кустарні автозаводи, котрі розгледів за день до того з вікна автобуса.
Якраз в ті дні в Чітвані проходив фестиваль слонів з блекджеком і шлюхами народними гуляннями, і слонячими перегонами. На перегони я так і не попав. Застав тільки урочисте закриття і афтепаті у вигляді концерту місцевих поп-звьозд. Угар ше той.
Національний парк Чітван спершу не входив у мої плани, як такий що перенасичений туристами.
Хотів відвідати парк Бардіа, але глянув на карту і зрозумів, що трястись 2 дні в один бік в місцевих автобусах – не варіант.
Спускаюсь вниз!
По дорозі на трек бачив автобуси Покхара – Гандрук. Волочитись цілий день вниз і ковтати пилюку від проїжджаючих машин при таких розкладах сенсу не було.
Хороший сьогодні деньок видався.
Перший раз більш ніж за місяць в Непалі я попав в справжню зиму. Холодне морозне повітря, присипаний снігом хвойний ліс, і сонце. Погода просто відмінна, таке враження, що я в зимовий похід Карпатами попав. Правда там хороша погода не так часто буває.
Дойшов до відносно великого села Горепані. Село розташоване в сідловині між двома хребтами. Звітамти відкривається гарний краєвид на масив Анапурна. Гест спеціально вибрав повище, щоб краще було видно.