“Ізюминкою” екскурсії пригородом Катманду, стали кустарні автозаводи, котрі розгледів за день до того з вікна автобуса.
Я таки розкрив таємницю хіндустанського автопрому. У них тут всі вантажівки і автобуси ТАТА, і здалека виглядає ніби всі одної моделі. Але на ділі, двох однакових нема. Деталі всюди різні.
Виявляється завод штампує тільки шасі з двигуном, руль і решітку радіатора з шильдиком ТАТА. Потім рама та своїм ходом іде в котрийсь з придорожніх “автозаводів”, і там вже з неї ліплять що на даний момент треба. Хоч автобус, а хоч можна і фуру.
В такому вигляді заготовка приходить з заводу.
Вздовж доріг часто трапляються такі кустарні автозаводи.
Той походу вже приїхав.
Азіатська промисловість така азіатська. Кваліфіковані працівники при відсутності складного обладнання конвеєру і штампованих деталей складуть тобі шо хочеш. Навіть літаки так складали. Металевий лист і труби, більше нічого не треба. Що таке штамповані деталі їм наразі не відомо.
Мотоцикли правда всі заводські. Як вони не догадались клепати мотоцикли в своїх мануфактурках, для мене загадка.
Слідкуємо за оновленнями “Непальського тревелогу” тут: https://gryniuk.com/category/podorozhi/південна-азія/непал/