Дойшов до відносно великого села Горепані. Село розташоване в сідловині між двома хребтами. Звітамти відкривається гарний краєвид на масив Анапурна. Гест спеціально вибрав повище, щоб краще було видно.
Позначка: гори
Години 2 в автобусі , і я на початковій точці нового маршруту. Біля мене знов сиділа падруга що грозилась всіх обригати, але якось обійшлось. Уступив їй місце біля вікна, хай запускає лучі дабра у відкритий космос.
Отже трек Горепані Гандрук. Ще відомий як Anapurna Panorama, Poon Hill trek. Короткий і простий трек. По складності десь як прогулянка вихідного дня по Карпатах.
Переїхав в м. Покхара. Як і казали колєги, нічо особо цікавого там нема. Тут починаються і закінчуються всі треки в район Анапурни, багато хто відвисає після треку, та й по всьому. Чесно кажучи зараз важко зрозуміти тих, хто після треку сидить по тижню в Покхарі. Але то зараз, сам же я після ЕВС 5 днів в Катманду матрасив.
Далі путь лежав в місто Бандіпур. Приємне розслаблене місто, з гарною архітектурою. Не особо правда велике, так кілька вулиць, але акуратне і відносно чисте, що рідкість для Непалу.
Аеропорт Лукла (Tenzing-Hillary Airport) – один з найнебезпечніших у світі. В будь якому списку топ найнебезпечніших аеропортів, аеропорт Лукла присутній майже з 100% ймовірністю.
Наступного дня сходив на базовий табір Евересту (Everest Base Camp, EBC). ЕВС по більшій часті не природній хайлайт, а соціальний феномен. В сезон сходжень там збирається туєва куча народу зі всього світу. Виходить міжнародна мегатусовка.