Північна та східна частина Шрі-Ланки практично забута туристами. Спочатку тут був епіцентр громадянської війни, потім гиганське цунамі змило практично все узбережжя. Зараз регіон по тихеньку відбудовувується.
Джафна – найбільше місто півночі країни довгий час було столицею тамільських повстанців.
Тамільська бібліотека в м. Джафна, Ключовий об”єкт в історії країни. Власне зі спалення бібліотеки почався черговий виток тамільсько – сингальського протистояння (громадянської війни). Сингали спалили бібліотеку, потім таміли вчинили кілька сингальських погромів і почалось-закрутилось.
Як не дивно, бібліотека користується популярністю. В залах багато людей.
Дивіться які артефакти відшукав на полицях бібліотеки.
Тамільський індуїстський храм. Нагадаю більшість ланкійців буддисти.
Індуїсти не особо доглядають свої святині. В буддистів жодного разу не бачив, щоб дроти тягнули через фасад храму.
Шрі-Ланка мультинаціональна та мультирелігійна. Крім буддизму та індуїзму – основних релігій регіону араби-мореходи принесли іслам, а португальські торговця – християнство.
Церква в общині рибалок – християн.
Селище рибалок.
Півострів Джафни довгий час залишався осередком бойових дій. Хоч війна давно завершилась, її сліди видно дотепер.
Рибальський човен.
Про селище рибалок в Джафні я вже писав.
Християнське кладовище біля селища рибалок.
Релігійний плюралізм. Іконки всіх місцевих релігій в касі на вокзалі в м. Джафна.
На Шрі-Ланці хороше автобусне сполучення. Можна без проблем доїхати в будь-яку точку країни.
Раптові короткочасні дощі – звичне явище для узбережжя.
Ювелірна майстерня.
Костюми для андроїдів.
Кращий місцевий заклад. Без сарказму. Він навіть є в тріпедвайзорі.
Так виглядає їжа і посуд у вищезазначеній забігайлівці. Якщо ти білий, тобі додатково принесуть виделку/ложку.
На фото національне ланкійське блюдо котту – спеціальне тісто з овочами і м”ясом.
Далі мій шлях лежав на схід, в ще менш туристичне місто Трінкомале. Насправді туристи тут були, до цунамі 2004-го року, яке знищило практично все узбережжя. Зараз інфраструктура тільки починає відновлюватись.
Вид з моїх апартаментів. Доречі найдешевших за весь час подорожі. 900 рупій. “Апартаменти” простіше нема куда, в кімнатці тільки ліжко та вентилятор, але метрів за 30 океан, що ще треба для щастя.
Базар в Трінкомале.
Бембі – посмітюх. Моя картина світу похитнулася. Ніколи не думав, що побачу плямистого оленя посеред треш базару в жаркій країні The world would never be the same again.
Демонстрація. Без поняття чого вони вимагають.
Картинка красива, якщо не знати, що по бетонному коробу в море витікає міський каналізаційний сток.
Ще одне християнське кладовище.
Баттікалоа, по місцевому Баті. Парк ім Махатми Ганді з інсталяцією різдвяної ялинки з пластикових пляшок.
Фруктовий базар в Баті.
Північна та східна частина Шрі-Ланки практично не відвідується туристами. в Джафні і Баті не зустрів жодного іноземця. Хороше місце для того щоб поспостерігати за спокійним розміреним життям провінції. А пляжі в околі Трінко – хороша альтернатива перегруженому пакетними туристами сходу країни.
інші пости про Шрі-Ланку в мому блозі:
Шрі-Ланка для бекпекерів
Шрі-Ланка для бекпекерів. Транспорт і дороги
Шрі-Ланка для бекпекерів. Їжа
Шрі-Ланка. Руїни древніх міст: Дамбулла, Сігірія, Анурадхапура
Шрі-Ланка. Коломбо
Не туристична Шрі-Ланка: Джафна, Трінкомале, Баттікалоа
Шрі Ланка. Канді, чайні плантації та пік Адама
серія чорно-білих фото Шрі-Ланки:
Чорно-біла Шрі-Ланка. Частина 1. Коломбо, Дамбулла
Чорно-біла Шрі-Ланка. Частина 2. Канді, Джафна, Трінкомале
Чорно-біла Шрі-Ланка. Частина 3. Селище рибалок