Lonely Planet радить оминати Коломбо, як рядове не цікаве азійське місто. Дозволю собі категорично з ним не погодитись. Якщо ти не пакетний турист, і тебе цікавить щось більше ніж пляжі, столиця просто must see. Тут буде чим зайняти себе на кілька днів. Зрештою, чим менше тут туристів, тим довше місто залишиться різноманітним, цікавим та автентичним.
Умовно розділив Коломбо на кілька частин:
- Форт – квартали з колоніальною архітектурою.
- Сучасне місто – центральна частина з красивими парками, бізнес центрами та супермаркетами.
- Старе місто – традиційний азійський треш-угар.
Ну ще окремо можна виділити набережну (на фото зверху). На вихідних тут збирається мабуть пів міста.
Тепер покажу вам трохи міста.
Набережна з видом на порт. Мабуть улюблене місце відпочинку городян.
Пляж з табличкою “купатися заборонено”. Втім місцевих це жодним чином не бентежить. Чорний пісок – винос каналізаційного стоку.
Досить часто тут можна зустріти іноземців, так як близько урядово-бізнесові квартали.
Форт – кілька кварталів з забудовою англійської колоніальної епохи. Цікава архітектура, раніше подібної не бачив. В міру потерта і обшарпана, що додає свого пост апокаліптичного колоніального шарму.
Урядові будівлі і пафосні готелі.
Дуже чисто, прямо стерильно, по мірках південної Азії.
І хто б міг подумати, що це Коломбо. Звичайне собі місто. Після двох тижнів Ланкійської провінції, зайти в європейського виду супермаркет, для мене було як справжнє свято.
Але азіатську суть приховати не так просто. Азія така Азія.
Базар посеред сучасної частини міста.
Магазин з сувенірами. Слоники, куди ж без них.
Для мене найцікавішим виявився овочевий ринок Pettah в самому центрі столиці. Хоч він і невеличкий, але концентрація життя там зашкалює. Всюди відбувається щось цікаве, і саме основне, люди нормально реагують на фотоапарат (зрештою на Шрі-Ланці всюди так).
Приходив сюди кілька разів. Деякі продавці вже почали мене впізнавати.
Яким би не організованим не видавався процес, весь цей хаос – контрольований. Повсюду снують “бухгалтери” з гросс бухами. Все записано, все пораховано!
Веселий м”ясник.
Без котиків нікуди!
Легкий сюр. Передвиборчий плакат. Очевидно, щоб неграмотна частина населення розрізняла де ставити “хрестик”, кожен з кандидатів придумав свою піктограмку. У цього потенційного диктатора бананової республіки- лебідь.
Автостанція через дорогу від ринку. Теж цікаве місце.
Харчевня на автовокзалі.
Кілометрів за 120 від Коломбо є Форт Галле – найбільш туристичне місце в країні, і старий португальський форт за сумісництвом. Всі курортники all inclusive, що базуються на півдні країни, практично в обов”язковому порядку відвідують форт. Кріпосна стіна, кілька десят будівель європейської архітектури, і купа сувенірних лавок з туристами. Мене хватило рівно на годину часу.
Найцікавіше, був не сам форт, а дорога до нього. Ще одна порція незабутніх враженнь від ланкійської залізниці.
Такого натовпу у вагонах, не зустрічав мабуть ніде. Включно з іншими ланкійськими поїздами на яких доводилось їздити.
Кілька годин доводилось стояти на одній нозі, тримаючись за що під руку підвернеться. Наші вранішні маршрутки, в порівнянні з ланкійськими електричками, просто лайнери з бізнес класом.
Зрештою, сварок та негативу, притаманних нашим скотовозкам, не спостерігалося, тому добрався я в обидві сторони відносно терпимо. Дорогою назад навіть сидів :)
Conclusion: якщо у Шлі-Ланіц вас цікеавить щось більше ніж море і пісочок, проведіть день-другий в Коломбо.
інші пости про Шрі-Ланку в мому блозі:
Шрі-Ланка для бекпекерів
Шрі-Ланка для бекпекерів. Транспорт і дороги
Шрі-Ланка для бекпекерів. Їжа
Шрі-Ланка. Руїни древніх міст: Дамбулла, Сігірія, Анурадхапура
Шрі-Ланка. Коломбо
Не туристична Шрі-Ланка: Джафна, Трінкомале, Баттікалоа
Шрі Ланка. Канді, чайні плантації та пік Адама
серія чорно-білих фото Шрі-Ланки:
Чорно-біла Шрі-Ланка. Частина 1. Коломбо, Дамбулла
Чорно-біла Шрі-Ланка. Частина 2. Канді, Джафна, Трінкомале
Чорно-біла Шрі-Ланка. Частина 3. Селище рибалок