В першу чергу в Непал їдуть за горами. Я теж не виключення. І хоч гір довелось побачити чимало, Гімалаї не відпускають. Ще не встиг повернутись додому з одної поїздки, як вже думаєш: “а в який трек сходити наступного разу?”
В цій поїздці ми об”єднали класичний маршрут навколо Аннапурни з походом в закриту долину Наар-Фу. Це дало змогу охопити велике географічне та культурне розмаїття, від індуїстських храмів до буддистських монастирів, від тропіків до високогірної пустелі.
Село Чаме, тут починається подорож в закриту долину Наар – Фу.
Тибетські села долини Наар – Фу. Тут не те що труристів, тут взагалі людей майже нема. За тиждень треку закритими територіями по дорозі зустріли з десяток туристів, стільки ж місцевих, кілька корів і караван віслючків.
С. Мета, наша перша ночівка на закртих територіях.
Вертоліт забирає трекера що пошкодив ногу. Якщо нема страхівки з відповідним покриттям, за такий рейс доведеться заплатити біля $3000.
Власниця лоджа в с. Мета готує млинці/хлібці чапаті.
Кухарі готують вечерю на “всю банду”. Такий тип пальника в народі називають “смерть туриста”. Не хотів би я готувати на ньому.
В Мета зустріли іноземців, що йшли зі сторони Верхгнього Мустангу через кілька перевалів. З ними було чоловік 15 команди. Портери, гіди, погоничі віслючків, кухарі. Їм довелось пройти кілька перевалів за 6000, несучи все на собі, спорядження, харчі, корм для тварин ітд.
Погонич віслюків готує корм. Мішочок з кормом одягається тварині на морду.
Дорогою до Фу (Phu) траплялись такі от тибетські артефакти. Вважається, що голова тварини відлякує поганих духів.
Щоб добритися до Фу, треба було пройти через ось цей “кам”яний страж”. З одного боку гірська річка, з іншого кілька десят метрів скелі, пройти можна було лишень по вузькій стежині, що добре проглядаться зверху. Ох і важко ж мабуть було воювати з місцевими…
На перший погляд долина Фу, не така вже й долина.
Вид на Фу з інакшого ракурсу. Село збудоване на вершині гори, знизу умовно сільсько-господарські землі.
Монастир біля Фу.
Кажуть монастир в Фу є важливим релігійним центром в регіоні. На час нашого перебування тут був лише один монах – хранитель.
Вид на Фу з монастиря.
Місцевий “транспортний монополіст”. Щодня ганяє своїх віслючків з Чаме до Фу і назад, завозячи в долину все саме необхідне від мішків з рисом до акумуляторів.
Ступи по дорозі в Наар.
Монастир біля с. Мета.
Вид з перевалу Канг Ла (5320). Перевал не з простих, так як за день треба набрати більше 1000 метрів.
“Батарея” молотивних барабанів в Манангу.
Село Нгавал знаходиться на основному маршруті Кільця Аннапурни.
Вечером буде шашлик!
Мананг по великому рахунку це вже “цивілізація”, але традиції і місцеві вірування ніде не діваються.
Льодовик спускається з Гангапурни.
Симбіоз досягненнь цивілізації і традицій.
Кластчна непальська картинка. Якщо не зробив такого фото, щитай дурно в Непал їздив.
Село Брага перед Манангом.
Мананг.
А тут ще й ритуальні костри палять.
Трекери відпочивають дорогою на перевал Канг Ла.
Портер несе вантаж в сторону озера Тілі Чо. Невдовзі за Манангом дорога закінчується, далі всі товари доводиться переносити на спині.
Десь біля озера Тілі Чо. Це не хмарка, це вітер здіймає тонни пилюки.
Озеро Тілі Чо (4990) – одне з найбільших високогірних озер.
Відпочиваємо біля Торонг Пхеді – останній більш-менш цивільний лодж перед перевалом Торонг Ла. Ще є Хай кемп, але там повний треш.
Спуск з перевалу Торонг Ла, вид в сторону Муктінатху.
Село Дзонг вдолині Муктінатху. Дзонг по тибетськи – замок. Власне сам замок на задньому плані на горі.
Монастир в селі Марфа. Крім того, що це просто гарне село, Марфа – місцева столиця яблук, абрикосів та самогонки.
Королі гімалайських доріг.
Марсіанський пейзаж долини річки Калігандакі. Йти тут треба строго знанку, після 11:00 здіймається сильний вітер з долини догори.
“Cheap and best” кафешка в Джомсомі. Вдень тут їдять відвідувачі, а вночі сплять власники.
Ще один король гімалайських доріг. Автобус їде 150 км приблизно 11 годин. За той час встигаєш зненавидіти всіх і все, і думаєш, що $90 за літак до Покхари не така вже й погана ідея.
P.S. Камера Nikon F100 + 35/2, Плівка Ilford HP5+