Як по вашому, що то за зелені цеглини.
Це широко відоме у вузьких кругах алеппське мило. Називається воно – мило Зейтун. Варять йогов місті Алеппо вже понад 1500 років.
Основним компонентом є оливкова та лаврова олії.
Олію заливають в 5-ти тонний казан, і варять протягом тижня.
Потім варево розливають в спеціальні форми в підлозі. Там мило застигає, його ріжуть на брикети і складають сушитися.
З часом в процесі сушки мило міняє свій колір з зеленого до коричнивого.Вважається, що “витримка” в хорошого мила повинна бути від 9 місяців до 1,5 років.
Більше фото тут picasaweb.google.com/grynjuk/Syria_2010#.
Інші пости про Сирію
1. Пальміра
2. Deir ez zor
3. Маалюля і православний бізнес
4. Замок Саладіна
5. Русафа
6. Апамея
7. Сирійські діти
8. Чай по арабськи
9. Damascus international airport
10. Пекарня
11. Фабрика мила
12. Сирія з точки зору автолюбителя
13. В перукарні
14. Прогулянка вечірнім Алеппо
15. Квартал ковалів в Алеппо
16. Raqqa & Jabar
17. Дамаск, базар і секс меншини
18. Маядін
40 коментарів “Мило Зейтун”
Прикольно.
ніфіга собі. скільки ж воно коштує?
I як яно? Лепш за “Palmolive”?
а пахне оливками?
круто
які мистецькі фото))
на першій виглядало як традиційне господарське мило)
А я зразу подумала, що мило. Напевно непогане, взяли собі кусочок? ;)
Я тащусь от этого мыла! Но в Киеве видела только один раз,самое дешевое стоит 60 грн.
в нас від 50 грн за 200 грам, там мабуть дешевше :)
мабут шо краще, не пробував :)
пахне милом :)
воно дійсно якесь хороше, чи суто так, місцева екзотика?
ні, я стараюсь не брати ніяких сувенірів :)
воно коли вистоїться, то колір стає точно такий як в господарського.
А чого?
Скорее, как экзотика – внешний вид,все такое. Конечно мыло ручной работы лучше чем обычное, хотя бы за счет большого количества масел. Но в уходе за кожей оно играет не значительную роль, что бы там не писали на упаковке. Но запах, внешний вид и история – это и есть тот крючок на который я клюю))))
імхо сувеніри перетворюють мандрівника на лоха туриста. купив декілька подарунків тим хто просили шось привезти, і то в останній день шоби не таскатись з тим.
от уяви собі картину, ти тискаєшся невідомо скільки днів з рюкзаком 15кг за спиною, а тут ше посеред дороги тобі сподобалась якась беліберда. і решта днів ти таскаєш рюкзак + якісь залізяки + мило + шо там ше. не феншуйно виходить :)
А дійсно, мандрівник і турист різні речі. Але мило можна і в практичних цілях, просто попробувати, що воно таке. Я б взяла.
як несподівано ))))))
а в мене такого багато. І чисто лаврове ще є. І один брусок міла з куркумою) Тільки не з Сирії, а з Лівану
о, то ше нічого.. я думала, більше буде. =) а пахне воно як? =))
на складі мила ніякого особливого запаху не відчув. знач ніяк не пахне. або пахне милом :)
п.с. в них я так думаю воно коштує $1-$3 за брусок.
хочу тепер десь його собі знайти. знаю, що, мабуть, нічого особливого, але цікаво ж. =)
гугл по запиту “мило зейтун” видає таке
http://www.dance-shop.kiev.ua/catalog/index.php?SECTION_ID=83
тут воно вроді пресоване, а в мене на картинках натуральне.
ухти! дякую. =))))
це якщо купувати. а якщо поцупити – то на клептомана :-)
свіжозвареним милом взагалі користуватись не можна, бо воно зашкодити може.
дякую, гарний пост
супер цікаво! поки не почитала, думала, що це цегла! ;)
Это мыло больше известно как “сабун Гар” – лавровое мыло. Оно, кстати, не тонет в ванной, плавает себе, и очень приятный запах и прекрасные моющие качества. А варят его не 1500 а, думаю, как минимум 3000 лет.
Просто данный завод существует наверное 1500 лет.
А коли ним користуєшся – знову стає яскраво оливковим. Дуже приємне для купання. Запах приємний не схожий на звичайне мило. І,вже написала нижче, не тоне в воді.
Легкий запах лаврового листу.
а яка його ціна? ато на місці я так і не поцікавився.
дякую
маю таке!
привезене подругою з Туреччини, в пакуванні йшов оливковий листочок) дуже миле мило)
щоправда не з Алеппо) але дуже схоже)
дуже цікаво!
На больших базарах 450-500 сирийских фунтов за упаковку в 4-5 брусков. Это около 10 долларов.
Думаю, что на фабриках можно купить дешевле.
А мыло классное, особенно для купания детей.
соврал… 500 фунтов мы заплатили за 1 большой брусок “старого” мыла, который режется пополам плюс 2 упаковки сувенирного мыла (там 6 брусочков разных сортов и цветов) + еще что-то. Так что 1 брусок классического мыла стоит не более 1-1,5 долларов.
На рынке Алеппо продавец начал впаривать зеленое (свежесваренное) мыло. Но мы-то начитанные, говорим, что более качественное мыло было должно быть олд и браун. Он уважительно цокнул языком и повел вглубь своей лавки, где выбор просто фантастический. Есть мыло даже в форме мечетей и крепостей, но им, наверное не очень удобно мыться.
Источник: http://algo-ritm.livejournal.com/22025.html
мда, ото серйозно. цікаво, фігурки литі чи точені?