Про жінок в Ірані

Що ми знаємо про жінок Сходу? Вони поголовно неписемні, їх видають заміж в 13 років за гроші, не випускають на вулицю без чоловіка, що ще? Список можна продовжувати достатньо довго. Збірний образ вийде досить, я би сказав, страшний, і не надто правдоподібний. Можливо щось з того і відповідатиме об”єктивній реальності, але більшість буде перекрученим вимислом журналістів.

Не берусь розписуватись за всіх жінок, розповім тільки про те, що довелось бачити в Ірані. Ви вже самі зробите висновок добре це, чи погано.

Класифікація жіночого ісламського одягу

Почнемо звичайно ж з одягу. Спершу познайомлю вас з різновидами мусульманського дрескоду.

В нас любе і різне, в чому ходять жінки сходу називають паранджа. Насправді все дещо різноманітніше, вдягати всіх в одну паранджу не варто. Є різні типи одежі.

Бурка – фул армор, закриває повністю все, видно тільки руки і деколи взуття. Таліби підсадили на таку моду всіх жінок Афганістану (в обов”язковому порядку).

Нікаб – чуть полегшений фул армор. В ньому ввели проріз для очей. Все решта закрито, крім рук. Бувають випадки, коли вдягають рукавички, (це щоб жінка випадково не торкнулась не знайомого чоловіка на вулиці). Накидка на нижню частину лиця піднімається – опускається як забрало шолома, для того, щоб можна було їсти в громадських місцях, не скидаючи всього решта. В Ірані нікаб не особо розповсюджений, кажуть в деяких провінціях є, но я не бачив. В деяких країнах нікаб і бурка вважається підвидом одного і того самого.  Нікаб носять в ОАЕ, як елемент традиційної одежі деяких пустельних племен. Він виконує функцію захисту від сонця і пилу в умовах пустелі. Строго кажучи, не є обов”язковим елементом одежі.

Чадор – в дослівному перекладі намет. Накидка конічної форми з вирізом для обличчя. Прикриває волосся, вуха шию і плечі. Нижче плечей звичайний одяг. Чадор одягають жінки мусульманки в продвинутих країнах типу Туреччини чи Боснї.

Існує також варіант чадора (чадри), котрий закриває все тіло, залишаючи відкритим обличчя .

Хиджаб – просто платок. Що він закриває, що ні залежить від того як одягнути. Можна сказати, полегшений варіант.

Само собою носіння хиджабу і чадору передбачає закриті до зап”ястя руки, і закриті по щиколотку ноги.

Існують також різні варіації на тему вищезгаданих девайсів. В різних країнах вони можуть називатись і виглядати дещо по різному, але принцип той самий. Градація закритості зберігається:

1) закрито все

2) розріз для очей

3) відкрите обличчя

4) платок

Іранський жіночий дрескод

В аеропорту Тегерану написано: “Hijab is a law in our country”. Ну закон, знач треба дотримуватись. Жінки носять в основному хиджаб, не бурку чи нікаб. Крім хиджабу в ходу також чадор, але перевага надається хиджабу як менш консервативному.

Якщо бути точним, в законі сказано, що закритими мають бути: руки до кисті, ноги до щиколотки і волосся.

Само собою, що більшості ні те ні друге не подобається. Показним є наступний приклад, в літаку, який прямує за межі Ірану, значна частина жінок скидає хиджаб одразу ж після того як заходять на борт, навіть не дочекавшись зльоту.

Платок можна носити по різному. В більшості жінок хиджаб лиш злегка накинутий на голову, або висить на маківці на гульці волосся. Ну і зачіска проглядає з-під платка значно більше ніж мали на увазі бородаті теоретики, що писали закон.

Є деяка частина жінок, що одягають чадор (той що до плечей). З-під чадра вже нічого не виглядає, ні волосся ні шиї. Здебільшого старші жінки носять “повний” чадор (з голови до п”ят).

Пластична хірургія

Таяк хиджаб ховає фігуру, єдиною відкритою частиною тіла залишається лице. Можна сказати, єдине місце, де жінка може відкрито продемонструвати свою красу. Тут йде в хід все аж допластичної хірургії. Пластика на носі, свого роду тренд серед молодих іранок. На вулицях досить часто трапляються жінки з пластирем на носі (а буває і чоловіки теж). Це престижно, і до певної міри запорука успішного шлюбу. Вважається хорошим тоном зробити кілька пластичних операцій перед одруженням. Операція вартує в околі $3к.

Іран – оди зі світових лідерів на ринку пластичної хірургії. Як мінімум за кількісними показниками. Таяк пластика тут досить дешева в порівнянні з міжнародними цінами, сюди стікається значний потік медичних туристів.

Як на мене “грецький профіль” не характерний для іранок, можливо більшість жінок що доводилось бачити були вже після пластичної операції :)

Загалом, мода і прочий гламур, не то про що я міг би багато розказати. Хочу лише зазначити, що в великої частини іранських жінок виходить одягатись зі смаком і виглядати цілком достойно навіть не зважаючи на всі закони і обмеження.

Прикраса та дорогоцінності

Особлива любов до золота притаманна всім східним жінкам, іранки не виключення. Золоті прикраси один з найбільш розповсюджених весільних подарунків. Також це свого роду капіталовкладення. На кожному базарі під ювелірку відведено не менше кількох рядів. Більшість прикрас відносно не дорогі, але й якість їх виготовлення теж не “ювелірна” в звичному нам значенні слова. Зроблені досить грубо, за якість матеріалу нічого сказати не можу. Більш ніж впевнений, що мали б існувати ювелірні вироби більш тонкої роботи, але я не придивлявся.

Ставлення до жінки

Деякі професії, які в нас вважаються цілком жіночими, для іранок є забороненими. Вони не кладуть асфальт, не працюють на будовах, не водять трамваї, і не працюють офіціантами. Така робота вважається занадто тяжкою.

Також жінок не пускають на футбол, вважається, що це явище недостойне жінки.

Колись давно міські автобуси ділили на чоловічі та жіночі частини. Зараз такі екземпляри ще попадаються, але сідають всі все одно кому як заманеться.

Поділ на чоловічу та жіночу частину зберігається в метро. По два крайні вагони з кожного боку промарковані як жіночі. В реалі, жінка може їхати в будь якому вагоні, але в “жіночі” не можуть заходити чоловіки.  От така от дискримінація.

В міжміських автобусах пасажирів стараються розсадити так, щоб жінки не сиділи з чужими чоловіками. Система видачі квитків автоматично цього не робить, тому почесний обов”язок лягає на плечі водія і пасажирів. І перед відправленням автобуса часто буває, що пасажирів тасують туди-сюди, як карти в колоді, доки всіх не розсадять “по правилах”.

За закритими дверима

Вдома, такс-ть за закритими дверима, ісламські закони не діють. Відповідно, кожен веде себе хто як привчений. Частину жінок, особливо ті що постарше, носять хиджаб і дома, молодші в більшості своїй, таким себе не обтяжують.

В останній день перед від”їздом, тегеранські хости взяли мене на святкування дня народження своєї коліжанки. Така собі закрита вечірка з блекджеком і шлюхами самопальним алкоголем і жінками без паранжі. Власне жінок там було навіть більше ніж чоловіків. Так от, всі вони були одягнені в цілком достойні вечірні сукні, деякі навіть занадто відверті, як на мою думку. Всі крім одної більш-менш нормально говорили англійською, а та котра не знала англійської, виявилась викладачем французької.

Про такі от нюанси життя угнєтьонних женщін востока мені вдалося вивідати за час перебування в Ірані. Звичайно є ще багато чого хорошого і не дуже, що залишилось поза увагою. Все далеко не так однозначно, як нам говорять по телевізору.

Інші пости про Іран
Іранська Віза. Як отримати візу Ірану?
Іран транспорт. Як добратись, як пересуватись в середині країни.
Іран, гроші, безпека проживання.
Іран Ісламська революція
Іранські курди
Іранські жінки. Про жінок в Ірані.
Іран. Геі, Стів Джобс і самогон