Мій путівник по Афганістану.

Якщо хочете побувати на іншій планеті, але бракує грошей на зореліт?! Відвідайте Афганістан, це майже те саме! На стільки сильний контраст з усім, що доводилось бачити до того. Якщо в двох словах, то все виглядає так, ніби винахідники машини часу перекинули автомати і джипи десь в раннє середньовіччя.

Ситуація
На даний момент все умовно стабільно. Штати відмивають на війні купу бабок, частину яких дають талібам, щоб ті в свою чергу мали на що купити зброю. Всі задоволені.

Безпека
На даний момент, все що ви робите в Афганістані, ви робите на свій страх і ризик. Ніхто не може дати 100% гарантій безпеки. Не варто недооцінювати потенційну небезпеку, але і вдаватися в параною теж не обов”язково. Тим не менше, при адекватному підході, перебування в Афганістані буде таким же спокійним та приємним, як і будь де дена близькому сході.

Теоретично, проблеми можуть виникнути, якщо раптом заїхати кудись не туди. Для уникнення таких ситуацій, варто слідувати за основними транспортними потоками. Пасажирські автобуси та вантажівки як правило їдуть безпечними дорогами.

Судячи з розповідей місцевих, діяльність талібів на даний момент зводиться до відбирання грошей у водіїв, що проїжджають через підконтрольну територію.

Певні незручності можуть викликати нервові солдати. Вони погано реагують на фотоапарат, але особливих проблем не створюють.

Місцеве населення реагує, або дружньо, або пофігістично.

Коли їхати
Оптимальним часом для відвідин Афганістану буде середина весни і середина осені. Тоді не надто жарко в містах, і не заметені снігом дороги в горах. Зимою може бути досить холодно.

Ринок квітів в Кабулі.

Віза
Теоретично можна отримати візу Афганістану в Києві, але з посольством зв”язатись так і не вдалося, тому робили афганську візу в Душанбе.

Для візи потрібно:
1) Заповнена анкета.
2) 2 фотографії 3*4.
3) Рекомендаційний лист з посольства України.
4) $70.

Тепер докладно по пунктах:
1) Анкету заповняє тьотінька, що сидить в магазині в 100 метрах від посольства (спитаєте, підкажуть де). Вартість анкети 10 таджикських грошей – приблизно $2. Тьотіньку звати Жанна, і вона явлається самою адекватною людиною в Таджикістані, може помогти у вирішенні багатьох питань пов”язаних з таджикською бюрократією.

2) Якщо ви забули зробити фото, біля посольства є в достатній кількості “фотоательє” з терміновим друком. В якості бонуса на фотографії вам вфотошоплять піджак.

3) Просто так візу не видають, вимагають Рекомендаційний лист від посольства України (в Таджикистані посольства України нема), або пропонують робити візу в Києві. В нашому випадку замість листа підійшла “дорожня грамота” – папір в якому написано, що ми учасники якоїсь мега пафосної експедиції (в посольстві “дорожню грамоту” відбирають, так що зробіть декілька екземплярів). Мушу вас застерегти, що “дорожня грамота” не являється необхідною і достатньою умовою отримання візи, в залежності від настрою консула, візу можуть і не видати.

4) Візовий збір на 05/2012. Ціна може мінятись. Після прийому анкети консул виписує квитанцію на оплату. Платити тільки в “Орійон банку”, від посольства до банку їздять таксисти по 5 таджикських грошей за місце.

Візу видають через день. Туристична віза дійсна місяць з моменту в”їзду. Віза одноразова.

Посольство Афганістану приймає документи на візу від іноземців у пн/ср/пт, вт/чт працює з громадянами Афганістану. Години роботи 9-12 прийом документів, 14-16 видача віз. Посольство знаходиться на вул. Ісмаїла Сомоні, між російським і німецьким посольством (адреса дана в Lonely Planet не актуальна).

Якщо не вдалося зробити візу в Душанбе, можна спробувати в Хорозі. Кажуть там роблять за 1 день $50 і без лишніх проблем.

Продавці фігурок для тетрісу.

Попадання.
З Узбекістану можна попасти через перехід Термез. Тудою їдуть більшість вантажівок. Ми їхали з Таджикистану через Нижній Пяндж – Шерхан. Перехід автомобільний, тому між постами доводиться їздити на двох маршрутках, по $2 за кожну. Митниця і прикордонники проходяться без проблем. Таджики дають прикордонникам по пару місцевих грошей, ми не давали.

Десь за 1км до таджикської митниці стоїть пункт “міграційного контролю”. Вимагають по $2 “міграційного збору”. насправді нічого платити не треба, можна послати нафіг і їхати далі.

На афганській стороні митники зробили вигляд шо перевірили нашу сумку, і відпустили на всі 4 сторони.

Транспорт і таксисти стоять прямо за колючкою погранпереходу.

За непідтвердженими даними перехід не цілодобовий, працює у строго визначені години (які, ми так і не вияснили), так що майте на увазі.

Транспорт і дороги.
Як не дивно громадський транспорт доволі розвинутий. Досить багато б/у-шних європейських автобусів. Відносно не дорогі, але через стан доріг йдуть досить довго. Автобус Кабул – Мазар порядка $20 в дорозі більше 12 годин.

Якщо вас декілька, не поганий варіант – таксі. Нам на трьох таксі виходило в середньому в 2 рази дорожче ніж автобус, але в рази швидше. Оскільки кількість таксистів більша ніж кількість бажаючих їхати, то після деякого торгу можна домовитися за ціну, по якій їздять місцеві.

Правил дорожнього руху як таких нема, Їхати можна всюди де є вільне місце на дорозі, пофіг розмітка, пофіг зустрічна. В нас була ситуація, коли ми обганяли фуру, яка обганяла фуру, і розійшлися з зустрічною фурою їдучи по бровці зустрічної смуги.

99% легкових машин – Тойота Корола різних років випуску. Чому саме вона, ми так і не зрозуміли.

Мотоцикл Памір, майже такий самий популярний як Корола. Підозрюю, що це копія якоїсь хонди 60-70хх років. Бачив такі по всьому близькому сходу. Назва відрізняється в залежності від заводу виробника, саме пафосне що бачив: “Asia Hero”.

У них навіть сайт є: http://www.pamircyclet.com/

На дорогах багато жебраків. Самий простий варіант, посто стоятиз протягнутою рукою.

Дехто стоїть на купі каміння і махає лопатою, робить вигляд що ремонтує дорогу, намагаючись зібрати бакшиш за ремонт. Деякі особо продвинуті поробили собі шалаші прямо біля дороги, і сидять собі спокійно в тіні, в очікуванні, що хтось кине їм гроші.

Готелі
Теоретично іноземців мають право селити тільки в готелі з охороною. На практиці цю заборону часом вдається обійти. Середня ціна за одне місце мала б коливатись в околі $15. В готелях можна торгуватися, часом вдається збити декілька доларів.

Також можна вселитись наприклад трьом в двомісний номер, проходить навіть у відносно дорогих готелях. Так в Мазарі-Шаріфі нас троє вселилося в двомісний номер за $40. Аналогічно в Кабулі ми жили в цілком пристойному готелі за $150 за 2 дні. Чехи, яких ми зустріли, казали, що жили в Кабулі четверо в тримісному номері за $40.

Мені не вдалося, але цілком не виключений варіант вписатися в когось в Кабулі по каучсерфінгу.

Продавець біжутерії в районі Спінзар, там сконцентроівані дешеві готелі.

Гроші
Валюта Афгані. Курс $1=50 Afs, курс може мінятись +/-1Afs. Готелі і таксисти без зайвих питань беруть долари. Афгані будуть потрібні хіба для дрібних витрат, поїсти, транспорт по місту ітд. Розміняти бакси теж не проблема, у вуличних мінял, або в готелі.

З мінялами варто бути обережними, один такий під час обміну вперто не додавав нам декілька афгані. Ми так і не зрозуміли, чи то він хотів нас розвести, чи то була такса за обмін. Закінчилось тим, що ми забрали свої бакси і пішли до іншого. Це був швидше виняток ніж правило.

Ціни (все в $)
транспорт:
Таксі Шерхан-Мазаар 80
Таксі Мазар-Кабул, Кабул-Шерхан 120
Автобус Кабул-Мазар 20
Таксі по місту 3-8
готелі:
Мазар готель Барат 40 дабл. Жили троє в даблі.
Кабул готель Централ Готель 80 дабл. Жили троє в даблі.
Кабул готель Сал-Сал 40. 4 в 3-місному номері.
їжа:
в кабулі в середньому 6-7 на день
кальян 5-6
придорожні кафе 6-9

Що дивитись, Куди їхати.
Власне дивитись треба все, і їхати куди можна. В країні є декілька досить відомих пам”яток, але на даний момент, враховуючи ситуацію, більшість з того всього недоступна. Проте, атмосфера і враження і без того б”ють через край. Гігантський людський мурашник, яким являється Афганістан, вражає навіть якщо дивитись на нього з вікна машини.

Безпечними для перебування містами вважається Кабул і Мазарі-Шаріф (Мазар). Кажуть також цілком спокійним є Герат, але добирання до нього є проблематичним, оскільки дорга Кабул – Герат контролюється талібами. Навіть місцеві оминають цю дорогу, і надають перевагу літакам.

Кабул
З умовно відомих місць в Кабулі є “чікен стріт” – ряд на базарі, де продають килими, “антикваріат”, і теоретично мали б продавати птахів. Не цікава чуть менше ніж повністю.

Чікен стріт.

Майстерня з реставрації килимів на Чікен стріт.

Палац Дарула (Дарул Аман) – на порядок цікавіше місце. Обов”язок кожного поважаючого себе фотографа, зробити кадр з дітьми на фоні палацу. Фото такого плану регулярно світяться в підбірках на http://boston.com/bigpicture/. Я теж не став вийнятком. Насправді місце досить цікаве, руїни в сучасному розумінні цього слова. З невідомих причин охороняється солдатами. По дорозі до палацу можна побачити не відбудовану частину міста, зруйновану радянськими обстрілами.

Варто пройтись по місту за межами урядового кварталу, щоби в повній мірі відчути його атмосферу. Всюди музика, запахи, навколо весь час щось відбувається. Там хлопчик продає баранячі голови. Там, під мостом, торчки курять героїн.

Той самий хлопчик.

А от і торчки.

В місті досить багато попрошайок, до вас часто будуть підходити зі словами: “містер бакшиш”. За невеликим вийнятком вони не нав”язливі. Достатньо просто ігнорувати щоб відстали.

Ринок квітів в Кабулі.

Район дешевих готелів називається Спінзар. Існує твердження, що там не дуже радо заселяють іноземців, оскільки більшість готелів без охорони. Ми не перевіряли. Готелі з охороною знаходяться в “Ring of Steel”, найбільш захищений дипломатичний квартал. Охорона як правило являє собою мужика з автоматом на вході, сумніваюсь що з нього багато користі.

Мазарі-Шаріф
Мазар вважається найспокійнішим містом Афганістану, правда це не завадило взірвати там якогось начальника якраз в той час коли ми там були.

З цікавого там – мечеть в парку посередині міста, і тисячі білих голубів біля тої мечеті. Їх там спеціально розводять.

Перевал Саланг.
Спадок від радянського союзу. Дорога Відносно безпечна, тому весь трафік між Кабулом і Мазаром йде через Сланг. Проїхатись через перевал цікаво з кількох причин. По перше гори, висота біля 3800 м. красиво і все таке. По друге, як я вже казав, Афганістан цікавий навіть з вікна машини. Можна багато чого побачити, села, військова техніка ітд. По третє, афганський дорожній трафік – враження яке варто пережити. Гірський серпантин і остови згорівших фур внизу тільки підсилюють враження.

В самих вузьких місцях рух односторонній, тому часом доводиться чекати, доки почнуть пропускати трафік з твого боку.

Тунель будували радянські військові.

Губка Боб добрався до Афганістану.

Їхати, чи не їхати в Афганістан, вирішуйте самі. Але майте на увазі, що світ стає однаковим, і таких місць як Афганістан дедалі менше, і можливо через декілька років Кабул виглядатиме як звичайне собі місто в Єгипті чи Туреччині. Так що не прогавте. :)

Тут можна переглянути інші пости про Афганістан:

Путівник по Афганістану.
Перевал Саланг.
Афганістан з вікна машини.
Афганістан, вуличні сценки.