Категорії
азія непал південна азія подорожі трекінг

Досвід який вартий зусилль: трекінг навколо Манаслу та підготовка до нього

Манаслу

Непал нереально крутий! Ви це й без мене добре знаєте. Та все ж, шарм майже секретної закритої країни в серці Гімалаїв потроху змивається. І хоч вершини 6-7-8-тисячників так само вражають і зривають дах, про основні треки до Евересту та Аннапурни вже аж ніяк не скажеш, що це занурення в світ, що дістався до нас практично без змін з часів принца Сіддхартхи Ґаутами. Але на щастя для вас, любителі пригод, є ще місця, де не збудували Старбакс, і не тягне 3-4-5G покриття, саме до таких належить трек навколо Манаслу.

Супер відомий трек довкола Аннапурни йде зовсім поруч, в паралельний ущелині, але Манаслу не дістається навіть десята частина від його туристичного потоку. Чи то з міркувань збереження культури, чи з інших благородних мотивів, непальська влада обмежила доступ іноземців в регіон Манаслу. Звісно це призводить до дещо гіршої інфраструктури, але додає в рази більше атмосфери і вражень. Життя регіону не крутиться довкола туризму, принаймні не лише довкола туризму.

Коротка характеристика треку:

  • тип треку: teahouse трек
  • сезон: жовтень-грудень, березень -квітень
  • складність: легка-середня
  • тривалість: 11-12 днів
  • довжина треку: 120 км
  • максимальна висота: 5106м перевар Ларке (Larkya (Larke) La Pass)
Вид з перевалу Ларке 5106м.

складність / підготовка / спорядження

Маршрут не складніший, ніж скажімо класичне кільце Аннапурни, і як на мене, простіший за Базовий Табір Евересту. Плавний набір висоти, хороший темп акліматизації, без різких наборів висоти. Особливої підготовки тут не треба, достатньо просто бути здоровим. Як маєте натхнення, можете за місяць-другий до треку побігати, або ж зайнятись будь-яким іншим видом спорту з кардіо навантаженнями, це сильно полегшить вам всю подорож. Як не вийде, теж нічого страшного, все одно пройдете, але буде трошки важче.

Маршрут не має жодних технічних особливостей, тому підійде цілком стандартний набір спорядження для трекінгу. Про набір речей для тіхаус трекінгу вже було сказано багато, і мною, і іншими мандрівниками. Відмічу лиш, що цього разу взяли рації, і не пошкодували.

фото Андрія Даниловського

перміти

Для треку вам потрібно буде оформити одразу кілька документів: TIMS, MCA, ACAP і Manaslu special permit.

  • TIMS (Trekkers Information Management System) – $10-30 – Стандартна реєстрація для всіх трекерів.
  • MCAP (Manaslu Conservation Area Project) – $30 – Вхідний квиток на територію долини Манаслу. Ціна може різнитись залежно від сезону, восени дешевше.
  • ACAP (Annapurna Conservation Area Project) – $30 – Квиток на трек Аннапурни. Манаслу трек проходить через територію нацпарку Аннапурни. Треба дати заробити всім :)
  • Manaslu special permit – $70-150 – Власне сам перміт на трек.
Наш гід і портери. фото Андрія Даниловського

гід

Манаслу рахується закритою територією. Доступ іноземців туди можливий лише в складі організованих груп, в супроводі гіда. Відкрутитися від цього не вдасться, навіть якщо, ви підете один, всерівно доведеться брати гіда, і всерівно по документах, у вашій групі буде мінімум двоє людей.

Гід вартуватиме приблизно $25-30 на день. Найбільша незручність треків з гідом полягає в тому, що організованим групам не прийнято торгуватися. Що сказали, те й платіть. Але ми домовились, що гід торгуватиметься замість нас. Гід зазвичай домовлявся за безкоштовне проживання / душ / інтернет. Щоправда, інколи було враження, що дописував кілька рупій “від себе”. До таких мілких девіацій ми ставилися спокійно, можна навіть сказати з розумінням. В кінцевому результаті він всеодно допоміг нам зекономити більше ніж сам “наварив”.

В хитрозроблених туристів може виникнути питання: Чи можна хакнути систему і пройти трек самостійно, не користуючись послугами гіда? Мені відомо кілька випадків, коли турфірми виписували фейкові документи, а трекеру доводилось на кожному блокпості переповідати легенду мовляв “гід пішов до низу з іншим туристом, якому раптово стало погано”. Я б не радив займатись такими махінаціями.

Портери несуть наш вантаж. Другий ходовий день. Фото Андрія Даниловського

портери

Той факт, що хтось за гроші нестиме твій вантаж викликає відчайдушний спротив у багатьох наших туристів. Але тут, як то кажуть, варто один раз спробувати… Послуги портера коштують приблизно $15-20 на день. Якщо бюджет не сильно тисне, варто наймати портерів, це зробить трек суттєво комфортнішим.

Організатори завжди говорять, що портер несе не більше ніж 20-25 кг, але по факту за домовленістю, при умові хороших чайових, погоджуються нести і 35-40 кг.

хто оформляє перміти, шукає гіда та портерів?

Будь яка трекінгова компанія в Непалі, з радістю зробить для вас всі документи, знайде гіда, портерів, організує транспорт, і взагалі зробить майже все, що ви попросите. Як правило, послуги турфірми входять у вартість послуг гіда і портерів, зрідка можуть попросити мінімальну комісію за оформлення документів.

В нашому випадку і гід і турфірма були однією особою. Йогеша нам порекомендували колеги, які водять комерційні групи. Він часто працює з українцями, розуміє потреби, та й загалом доволі вестернізований. Можу рекомендувати його з чистою совістю: Yogesh Kunwar.

Краєвиди останнього ходового дня треку. Фото Андрія Даниловського

сезонність / коли їхати ?

Власне, як і більшість непальских треків, Манаслу має два сезони, весна і осінь. Кожна пора пора зі своїми перевагами і недоліками. Весною можна побачити цвітіння рододендронів, але восени краще видно гори, погода більш стабільна, хоча й прохолодніша. Восени ми жодного разу не бачили опадів на високогір’ї. Натомість весною кожного дня після обіду починався дощ, що зі збільшенням висоти переходив у сніг. На ранок все було притрушено чистим снігом, і можна було наклацати гарних знимок, але вечорами, замість того щоб насолоджуватись пейзажами з найближчої гірки, не залишилось нічого крім як сидіти в лоджі і пити чай. Ще, якщо зима була сніжною, а на трек вийшли занадто рано, перевал може виявитись непрохідним, доведеться повернутись назад.

Мені особисто більше імпонує осінь, але це лиш моя суб’єктивна думка. В горах погода непередбачувана, снігопади можуть бути і восени. Сніговий шторм 2014 року яскраве тому підтвердження.

Схід лавини з льодопаду в районі базового табору Манаслу. Фото Андрія Даниловського

безпека

Загрозу на Манаслу треку в більшій мірі становитиме довкілля, а не люди, непальці не чинитимуть вам жодної шкоди, максимум обрахують на кілька рупій, а от до неприємних сюрпризів від природи, варто бути готовим. Гірська хвороба, раптова зміна погоди, лавини, каменепади і зсуви ґрунту – речі цілком ймовірні.

Втім панікувати не варто, знання елементарних правил поведінки в горах вбереже вас від цього всього, попереджений – значить озброєний.

зв’язок

Ситуація зі зв’язком виявилась значно кращою, ніж я очікував. Багато де так-сяк працює оператор Ncell. Частина лоджів має wifi. Відеодзвінки та ютубчик мережа навряд чи стягне, але відправити кілька повідомлень додому цілком можна.

фото Андрія Даниловського
Кухня одного з лоджів. Фото Андрія Даниловського

житло та комфорт

Манаслу трек позиціонується як більш дикий варіант Аннапурни. Ми готувались до відверто спартанських умов. Найбільше лякала фінальна ночівка перед перевалом Ларке, де за розповідями доведеться спати у складеному з грубого каменю хліві. На практиці, ж за останні роки все сильно змінилось. В селах, де зазвичай зупиняються туристи, є лоджі, що не поступаються, а часто навіть перевищують за рівнем комфорту більш масові треки. Гарячий душ, розетки в кімнатах та інтернет, тепер не така уже й розкіш, а перед перевалом звели кілька утеплених секційних будинків з пластиковими вікнами, та дверима що щільно зачиняються.

Ло (Lho),  одне з найбільш автентичних сіл на треку, на задньому плані Манаслу. фото Андрія Даниловського

Найкращі лоджі є в наступних селах: Аругат – Денг – Намрунг – Ло – Самагаон – Самдо ітд. Всі вони розташовані на відстані денного переходу, і у них зупиняється більшість груп. Звичайно, заночувати можна і у проміжних точках, але ми кілька разів переконались на своєму досвіді, що “мільйон лемінгів не може помилятись”, і краще таки триматись перевірених варіантів.

Ще один нюанс “дикого” треку, це те, що у найвищій частині лоджі можуть бути закриті. Хазяї живуть знизу, і піднімаються догори, тільки коли є групи. Тому, якщо хочете, щоб вам відкрили лодж, чи й того більше, нагодували, треба попередити власників. В даному випадку, організаційні моменти вирішує гід. Це точно стосується Дарамсали, і ймовірно Самдо.

Самдо передостаннє село перед перевалом. фото Андрія Даниловського

ціни

Кілька раз зустрічав у мережі твердження, що Манаслу трек суттєво дорожчий в порівнянні з іншими. На практиці виявилось, що і так і ні. З одного боку велика вартість пермітів, транспорту, обов’язкових послуг гіда і портерів, з іншого боку це компенсується відносно невеликими витратами безпосередньо на треку. Ціни на їжу цілком демократичні, тратити гроші на треку особливо немає на що, готелі по $10 (якими лякають в мережі) нам теж не траплялись.

Манаслу трекінг Непал
Типовий магазин на треку. Асортимент: кілька видів кокосового печива, льодяники, снікерси, цигарки та китайське вино сумнівної придатності.

Друзі записували витрати на треку, тож досить точно можна сказати, скільки що коштує. Для більшої зручності, поміщу всі витрати на трек навколо Манаслу та долину Тсум в таблицю:

назва групові* персональні
гід $30 на день, 15 днів 450
портери 2 по $20 на день, 15 днів 600
джип Катманду – Мача Кхола 230
джип Дарапані – Бесісахар 100
бус Бесісахар Катманду 100
групові закупи 200
віза 50
TIMS 10
ACAP 30
MCAP 30
Manaslu special permit 70
Tsum Valley permit 40
чайові гіду і портерам 50
житло і їжа на треку 230
готелі поза треком 80
персональні закупи 30
сума на одну людину** 956

*на групу з 5 чол.
**Без вартості перельоту

Візьміть до уваги, що це видатки на Манаслу + Тсум, Якщо ж вас цікавить лише Манаслу, то сміливо можна забрати ще десь $200.

попадання на трек / вихід з треку

Точка початку щороку посувається дедалі вглиб Гімалаїв, відповідно до того як прокладають нову дорогу. Кілька років тому дорога закінчувалась в с. Соті Кхола, в 2021 вже можна було доїхати до с. Мача Кхола, і схоже, що це не крайня точка. Ймовірно за кілька років полотно дотягнуть до села Філім і трек можна буде починати звідти.

Аругат Базар. фото Андрія Даниловського

Громадським транспортом можна доїхати до м. Аругат Базар, і там пересісти на автобус до с. Соті Кхола. Ймовірно якісь локальні джипи йдуть ще далі, як мінімум до с. Мача Кхола.

Прямий джип з Катманду до Мача Кхоли коштує приблизно $230-240. Ми вирішили, що на п’ятьох туристів та трьох непальців це прийнятна ціна, враховуючи, що економиш цілий ходовий день і купу сил і часу на пересадках. Джип домчав нас до Мача Кхоли за 7 годин, ми ще мали достатньо світлового дня, щоб дійти до села Кхорлабесі.

Трек закінчується в с. Дарапані, це по суті початок Аннапурна треку. В Дарапані можна зловити джип до міста Бесісахар. Вартуватиме це десь в районі $100. Мушу зазначити, що за останні роки дорогу Бесісахар – Дарапані суттєво покращили, і джип тепер їде не 6-7 годин, а десь в районі 4-х.

З Бесісахару достатньо рейсового транспорту в Катманду та Покхару.

Бітманг – красиве але холодне село, остання ночівкана треку. фото Андрія Даниловського

мапа та графік проходження трекуМанаслу трек карта

день звідки куди висота місця ночівлі кілометри години ходу
1 Kathmandu – Arugat – Machakhola (Start) Khorlabesi (2) 930 4 1
2 Khorlabesi (2) Jagat (3) 1340 13 6
3 Jagat (3) Deng (4) 1850 19 8
4 Deng (4) Namrung (5) 2600 17 7
5 Namrung (5) Lho (6) 3170 10 4
6 Lho (6) Samagaon (7) 3520 7 3
7 Samagaon (7) Samagaon (7) 3520 днівка днівка
8 Samagaon (7) Samdo (8) 3875 8 3,5
9 Samdo (8) Dharamsala (Larke Phedi) (9) 4460 6 3,5
10 Dharamsala (Larke Phedi) (9) Larke Pass (5100) Bimthang (10) 3700 16 11
11 Bimthang (10) Dharapani (Finish) 2300 23 10
12 Dharapani (Finish) Besisahar – Kathmandu

Другий третій та четвертий ходові дні досить довгі, але в силу не значної висоти даються вони легко. У вищій частині, (5-9й дні) переходи не великі з плавним набором висоти, що дає змогу добре акліматизуватися. Перехід через перевал завжди довгий, але пологий підйом суттєво його спрощує. Простіше того ж Торонг Ла на кільці Аннапурни. Останній 11-й день, іноді розбивають на два ходові дні, але як показує досвід, бажання прийняти гарячий душ і не мерзнути вночі, сильніше за втому і натерті ноги.

Трек навколо Манаслу, діаграма висот

Манаслу – певно найгуманніший трек з точки зору акліматизації. Різкого набору висот взагалі немає.

кілька фото для вайбу

Гімалаї Непал
Другий ходовий день. Підвісна дорога в місці, де річка виходить з берегів. Вже після повернення додому, прийшла до мене думка. Ми були якраз в період танення снігів, чому не було розливу? Виявляється, річки в Гімалаях виходять з берегів в сезон дощів, а не тоді коли тане сніг.
Село Денг в кінці третього ходового дня. Звідси відкриваються перші краєвиди на високі гори. Chhachung 5996 м.
Перші кілька ходових днів, приблизно до висоти 3000 м, дорога проходить через ліс. Тут росте бамбук, і ще багато рослин, які у нас асоціюються з джунглями. Навіть мавпи водяться. Іноді важко сказати, чи ти в горах, чи десь у тропіках.
Базовий табір Манаслу.
Акліматизаційний вихід до базового табору Манаслу. Самого базового табору ми так і не знайшли. По перше основний сезон для сходженнь на Манаслу – осінь, а ми були весною. По друге, розташування базового табору щороку міняється. Навіть на гугл картах відмічено кілька різних “базових таборів” попробуй розбери, котрий з них вірний.
село Самдо 3875, останній постійно населений пункт перед перевалом Ларке.
Перевал Ларке
Дорогою до останнього місця ночівлі перед перевалом Ларке. Naike Peak 6211, та льодовик, що стікає з північної вершини Манаслу.
Larkya Peak 6249 зустрічає перші промені сонця. Як і у справжньому висотному альпінізмі, вийти на штурм перевалу потрібно ще затемна. Правда не тому, що вночі сніг замерзає, немає лавин ітд, а просто того, що перехід довгий, і варто мати в запасі більше годин світлового дня. Підніматися о 3-4 ранку, звичайно не найприємніше заняття, але світанок в горах компенсує всі незручності з лишком.
Останні метри набору висоти до перевалу Ларке 5106м.
Бімтанг – надзвичайно мальовниче, але холодне місце, розташоване на спуску, за перевалом Ларке. Ми планували зробити тут днівку, щоб відновити сили після висоти, але вночі було ще холодніше ніж на перевалі. Тож попри втому, наступного дня ми рушили до низу.
Однією з переваг трекінгу у весняний сезон, є те, що можна побачити цвітіння рододендронів. А ви знали, що в Непалі їх є аж цілих 32 види?
Долина Тсум. фото Андрія Даниловського

Чи варто сумістити трек з Долиною Тсум?

Долина Тсум (Tsum valley) знаходиться на схід від Манаслу треку і відома в першу чергу завдяки культурним особливостям. Довший час долина була ізольованою, і лише недавно була відкрита для іноземців.

Долину Тсум можна розглядати і як окремий трек, і як радіальне відгалуження Манаслу треку. Не те, щоб Тсум був must see, але якщо є в запасі 4-5 днів, варто заглянути й туди. Якщо ви не етнограф, чи дослідник тибетської культури, то навряд чи ви коли небудь підете в долину Тсум спеціально.

Про трек в долину Тсум буде окремий пост.

Манаслу чи Аннапурна?

Трек навколо Аннапурни, і кільце Манаслу знаходяться буквально в сусідніх долинах, але різняться колосально. Об’єктивної відповіді, котрий кращий, котрий гірший не існує. Кожен маршрут має свої переваги й недоліки. Моя відповідь – однозначно треба пройти і один і другий!

фото Андрія Даниловського

П.С. Кому мало, тримайте відео, щоб ще краще зануритись в атмосферу Манаслу треку.

 

Інші пости про Манаслу трек:
Подорож до Непалу весною 2021-го року. Щоденник частина 1. Трек в долину Тсум.
Подорож до Непалу весною 2021-го року. Щоденник частина 2. Трек Навколо Манаслу.

Facebook Comments