Категорії
кавказ подорожі російський північний кавказ

Все ще день 06. Владикавказ енд окрєсності

Під вечір добрались до Владикавказа. Ну і затусували на заправку, яких там було “вєлікоє множество”. Познайомились з чувіхами, шо там чергували. Одназ них мала, можна сказати класичну кавказьку зовнішність, звали її Алла, інша ж виглядала як дівчина з радехівського р-ну, але звали її Фатіма.

Категорії
кавказ подорожі російський північний кавказ

День 06. На горизонті Кавказ

Зранку, шостого дня подорожі, прокинулись там само, де і заснули ввечері. Вийшли на трасу, і після кількох локальних машин зловили нефіговий такий джип на 300 км. Водій його був першим мусульманином, шо трапився нам на дорозі, дагестанцем за національністю. Ісмаїл, так його звали, захопився нашою ідеєю вільного персування на стільки, що накормив нас і відвіз до блокпоста на 50 км далі по трасі ніж йому подорозі, та ще й заплатив через нас штраф.

Категорії
кавказ подорожі російський північний кавказ

частина 05. Автостопом по Кубані. Автостопом по Росії.

На п”ятий день подорожі (13 липня), зранку в 5:00 ми вже були на мiсцi зустрiчi, під Ростовом. Я вирiшив поспати i кинув спальник десь в кущах пiд парканом, а Марта пішла досліджувати місцевість і шукати наших.

Категорії
кавказ подорожі російський північний кавказ

частина 04. Велкам ту Раша. Автостопом по Росії.

день четвертий. 12 липня

Зранку, в Полтавi, ми зловили водiя, який iхав… в Чертков (на кордоні України і Росiї за 700км). То був хороший дядько, вiн захопився iдеєю автостопу. В результатi кормив нас цілий день. Жив він в місті на самому кордоні. З боку України воно називалось Мілеве, з боку Росії – Чертков. Границя проходила прямо посеред міста, деякі вулиці були з одного боку наші, з іншого російські. Мешканці міста мали право вільно перетинати кордон.

Категорії
кавказ подорожі

частина 01. вот ві а гоінг ту ток ебаут

отаквот виглядала фотосесіяХочу розказати, про то, як я в парі з Мартою Пивоваренко їздив автостопом до Грузії. Про то, як ми подолали біля 10 000 км. Де ми були, і що ми бачили. Поділитись враженнями і роздумами з приводу побаченого.

Бажання покататися де-небуть стопом, виникло після того, як познайомився з Андрієм Бандрівським, який проїхав так від Львова десь до Малазії, чи чогось в тому роді. Згодом