Дедалі частіше туристи палять вогонь не заради приготування їжі, а суто заради романтики, щоб посидіти вечером біля багаття. Їжу готують на принесених з собою пальниках, так і простіше і швидше. Оскільки на ринку доступно кілька принципово різних типів пальників, виникають спори на рахунок того, котрий з них все ж таки кращий. За багато років, що ходжу в гори, мав можливість спробувати на практиці майже всі існуючи типи, від старих радянських взривпакетів/смерть туриста Шмель, то сучасних Jetboil і іже з ним. В цьому пості розкажу про свій досвід використання різних типів пальників, і якій з них на мою думку таки кращий.
Розділимо всі пальники на 4 основних групи:
- мультипаливні/бензинові
- газові
- інтегровані системи
- твердопаливні з нагнітанням повітря.
Останні в серйоз розглядати не будемо, так як по великому рахунку це артхаус для ентузіастів. Теоретично такі пальники показують хороші результати, але використовують їх вкрай мало. Кому цікаво, можете докладніше почитати на сайті мабуть єдиного виробника http://www.airwood-stove.com/.
Тепер поговоримо про пальники докладніше.
Мультипаливні та бензинові пальники
З них свого часу все і починалось. Як мінімум у мене. В далекому 2007-му році мій перший роботодавець подарував на день народження сертифікат на $100 в найбільший магазин туристичного спорядження у місті. Не довго думаючи, я доклав ще одну зарплату і придбав Primus Gravity MF. Ніхто з друзів-туристів толком не розумів, що з ним робити, але всі знали, що бензиновий пальник то круто. Ми експериментували, товкли його як тільки можна, і врешті через кілька тижнів спроб помилок і забитих форсунок, розкочегарили його на повну потужність.
Це був неймовірний екстаз, коли для того щоб приготувати їжу на 7-8 людей, не треба було шукати дрова, майструвати рогачку, або приладжувати казанок до вогні так, щоб він кипів, а не просто грівся. Життя спростилося неймовірно.
Разом з тим, виявились і перші недоліки системи. Пальник був чутливий до палива. Якось методом підбору, ми встановили, що найкраще горить бензин “калоша”. Але якість доступних нам реактивів не стабільна, на одному типі бензину він горить добре, на іншому ледве кип”ятить кружку води, ще інший роз’їдає прокладки і система тече.
Роки через 3-4 Primus став як машина Жигулі, день ремонтуєш, день користуєшся. Світила заміна шланга, яка на той момент вартувала як пів нового пальника. Врешті за якісь смішні гроші я придбав на китайському сайті клон Kovea. Китайський пальник був хороший, але насос протікав прямо з заводу. Несподівано виявилось, що різьба на блоках китайця і Primus співпадає, тож я їх схрестив. Пальник та шланг був китайський, а насосний блок від Primus. В такому вигляді пальник живе вже не один рік, спалив мабутьне одне відро “калоші”, і продовжує дарувати гарячу їжу мені і друзям. За весь час поміняв лише манжету бензинової помпи.
Це був “коротенький” ліричний відступ.
Безумовним плюсом такого типу пальників є велика потужність, запросто можна приготувати 3-4 літровий казанок на 8-10 людей, що зможе далеко не кожен газовий пальник. Також відсутність проблем зимою, бензин не замерзає і горить при будь якій температурі. Власне на скільки я знаю, у висотному альпінізмі використовується бензин, а не газ. Відносна простота конструкції дозволяє на місці робити мілкий ремонт. А штатної пляшки на 0,6 літра бензину стає якраз на похід вихідного дня. А ще перед походом можна долити бензину в напів порожню пляшку, чого не зробиш з напів порожнім балоном газу.
Такі пальники є безпечними в порівнянні зі старими моделями. Через те, що бензин в пляшці не гріється від полум’я. Резервуар з пальним винесений за зону нагріву. Відповідно шанси на детонацію мізерно малі.
Основний недолік для мене, це відсутність “слабкого вогню”. Пальник регулюється, або на “сильно”, або на “дуже сильно”. У випадку якщо є час і натхнення зайнятися фудпорном в горах, тушити овочі на слабкому вогні не вийде.
А ще відносно висока маса може бути мінусом для складних технічних походів.
Щодо вибору брендів і моделей, то моїм фаворитом є Primus або Kovea. З конкурентами знайомий слабо.
Газові пальники
Найбільш розповсюджений клас пальників. Мають багато переваг, але недоліки теж суттєві. Найбільший плюс даного класу пальників це низька маса та простота експлуатації. Не треба паритись з розігрівом пальника ітд. Включив, підпалив і все готово.
Нажаль недоліки тут теж є. В першу чергу це мала потужність. Нагодувати більше ніж 2-3 людини з одного звичайного газового пальника вкрай важко. Низька потужність не дозволяє за вміняємий час в складних умовах закип”ятити посудину на 3-4 літри. Тут ситуацію рятують пальники типу Primus Mimer stove, але витрата газу в такому випадку буде не гуманно висока.
Наступна незручність це погана робота газу зимою. Під час горіння балон охолоджується (згадуємо шкільний курс фізики), і в деяких випадках може взагалі замерзнути. Рятує не гуманно дорогий зимовий газ, або система попереднього підігріву газу в деяких пальниках.
Конструктивно газові пальники бувають двох типів. Такі що накручуються на балон, та пальники що підєднуються до балону через шланг. Перевага перших – низька маса. Безумовний плюс других – більша стійкість і низький профіль, що дозволяє ставити на пальник посуд великого діаметру без ризику перевернути баняк.
Персонально для мене плюсом газових пальників є можливість варити їжу на слабкому вогні, без ризику спалити все за 5 хвилин.
Газові пальники як на мене досить прості, тому брати можна будь який бренд.
Інтегровані системи
Останні кілька років в моду війшли інтегровані системи для приготування їжі. Такі пальники сконструйовані виключно для того, щоб закип”ятити воду в рекордно короткий строк з мінімальними зтратами енегргії (газу). Мені особисто не зрозуміло, чому в назві фігурує “приготування їжі”, адже рекордно швидке кип”ятіння води і власне приготування їжі – поняття кардинально різні.
Сконструйовані вони були в першу чергу для технічних походів, коли важливий кожен грам. Деякі моделі обладнані різними крутими свистоперділками роль яких пересічному туристу залишається не зрозумілою.
Що це означає на практиці? Крім явних переваг, є ще кілька незручностей для загального вжитку. Наприклад зварити щось рідке з горем пополам може й вийде, а от густіше, типу тут ж гречку вже накладно. Для таких випадків існує спеціальний перехідник скажете ви. Так то воно так, але перехідник перетворює Jetboil в просто дорогий і далеко не найкращий пальник.
Моє персональне імхо, інтегровані системи варто брати якщо ви скелелез/альпініст, або не любите заморочуватись з готовкою, і весь ваш похідний раціон зводиться до харчів / їдла продуктів швидкого приготування.
Jetboil послужив нам хорошу службу в Непалі. Колина двох балонах по $7 ми наварили мабуть в двічі більше чаю, ніж коштував сам пальник.
Зараз практично кожна поважаюча себе контора випускає по такого роду пальнику. Найбільш популярна звичайно ж Jetboil, але бюджетному китайському Fire Maple теж не особо чого небудь бракує.
Conclusion
То що ж обрати, запитаєте ви? Відповідь проста. Кожен пальник створений під свої задачі. Відповідно брати треба той, що найбільше підходить під ваш тип мандрів. Тобто, якщо полюбляєте ходити великими компаніями, то бензин ваш ідеальний вибір. Якщо ж подорожуєте в тісному колі з 2-3 людй, то можна обійтись газом. А якщо ви спортсмен, або просто лінивий, то тільки Jetboil і ніяких компромісів.
Я ж наразі маю 2 пальника, і думаю рано чи пізно обзаведусь і третім. У мене газ і бензин. Часто в не складні походи (а у мене більшість такі) беру і один і другий, щоб можна було швидше готувати.
П.С. Як ви вже мабуть знаєте, більшість свого спорядження, в т.ч. пальники, я купував тут. І вам раджу.
