Майже кожному, хто займається фотографією, приходила думка спробувати знімати на плівку. Комусь цікаво було поекспериментувати, хтось хотів повчитися, в кожного по різному. Той, хто вирішив все ж таки реалізувати свою ідею, стикався з питанням, яку камеру вибрати.
За останні роки в моїх руках побувало десятки різних плівкових камер. І я дійшов до висновку, що найкраще починати знайомство з плівковою фотографією з Pentax ME Super. Нижче, я приведу свої аргументи, чому.
Камера випускалась в великих кількостях з 1979 по 1986 рік і була досить популярною серед фотолюбителів. Відповідно зараз знайти її не складно. Середня ціна за боді в хорошому стані + 50/1,7 (або 50/2) в околі $100. Одного разу мені навіть попалась повністю нова запакована камера, але це швидше виключення.
Камера має багато переваг, пройдемося по кожній з них.
Маса. Камера дуже компактна і легка (боді 450 грам), це один з найменших показників серед усіх плівкових дзеркалок, якщо взагалі не найменший.
Видошукач. Дуже великий, на порядок більший ніж у багатьох сучасних цифрових дзеркалках високого рівня. Якщо після ME Super взяти камеру з меншим видошукачем (більшість простих цифрових дзеркалок), буде враження, що заглядаєш в замочну щілину.
Фокусування. Фокусувальний екран обладнаний клинами Додена, чого не було на більшості радянських камер. Тепер для точної наводки достатньо тільки поворотом кільця фокусування на об”єктиві сумістити вертикальні лінії у видошукачі.
Експонометр. Мабуть сама основна перевага. В камерах того періоду експонометрія була не досконала, і показувала по суті те, що їй хочеться, а не те що є насправді. Тим не менше Pentax ME Super з експонометром пощастило, він на диво точний. Після кількох десятків відзнятих плівок, не пам”ятаю випадків, коли кадр був зіпсований через помилку експонометра.
Пріоритет діафрагми та режим ручного контролю експозиції. Що не кажіть, а важко відмовитись від деяких зручностей, які пропонують сучасні камери. 30 років тому багато любительських камер працювало тільки в режимі пріоритет діафрагми. Мануал був тільки в камерах професійного рівня. А мануалом і пріоритетом діафрагми в купі взагалі могли похвалитися тільки деякі топові фотоапарати.
Батарейки. Багато старих камер було розраховано на елементи живлення, які вже не випускаються, а найближчі їхні аналоги мають інший вольтаж, відповідно виникають неточності в роботі експонометра і затвора. Pentax ME Super використовує для роботи батарейки типу А76 (LR44), які без проблем можна купити зараз.
Оптика. Здоровенний парк класної оптики від Пентакса, і сторонніх виробників. Компанія Asahi Optical (Pentax) завжди поважала своїх користувачів, і не міняла байонету з 1974 року (на відміну від того ж Кенона). На ME Super можна поставити будь яку пентаксівську лінзу від самих перших до сучасних. Більше того, при переході з різьбового кріплення (М42) на байонетне (К), в технічному завданні була закладена вимога на сумісність систем. Тобто на ME Super через перехідник можна поставити лінзи М42 з повним збереженням функціоналу (радянську оптику наприклад).
Надійність і якість зборки. Камера достойно себе поводить при низьких температурах. Також не погано захищена від вологи. Купати її звичайно не варто, але знімати під невеликим дощем можна спокійно. Плюс камера зібрана на стільки чисто і акуратно, що Зеніт в порівнянні з нею виглядає як цеглина.
Ну і ще купа всього хорошого.
Камера канєшноже не ідеальна, а враховуючи, що середній вік екземпляру зараз 30+ років, то буває ще й з поломками. Пройдемось по недоліках і типових несправностях..
1. При повороті курка затвору, затвор не взводиться, або взводиться через раз.
Зустрічається або в сильно спрацьованих камерах, або в тих які зберігались не в надто сприятливих умовах. Причина: висихання/загустіння масла. Впринципі ремонтується любим більш-менш толковим майстром. В будь якому випадку при покупці взведіть затвор і натисніть кнопку спуску з десяток разів під ряд, якщо курок не буде проскакувати, то все ок.
2. Дзеркало залипає у верхній позиції при спуску з закритим об”єктивом.
Це не поломка, а не правильне користування. Камера поводить себе в точності так, як була запрограмована. Причина: при не достатній кількості світла (найчастіше об”єктив закритий кришкою), експонометр не може порахувати витримку (нема на стільки довгої), дзеркало піднімається і завмирає у верхній точці, але автоматика не знає коли його опускати. Лікується поворотом кільця режимів в положення “В”, або “1/125”. Можна для профілактики витягнути і вставити назад батарейки (відключити автоматику).
3. Досить шумний затвор і дзеркало.
Насправді сумнівний недолік. До голосного дзеркала звикаєш досить швидко.
4. Відсутність репетиру діафрагми, передпідйому дзеркала ітд.
Насправді сумнівний мінус. Пояснюється тим, що свого часу камера позиціонувалась як любительська, відповідно її старалися спростити і зняти “лишнє” щоб вписатися в бюджет.
5. Після проявки на плівці немає жодного кадру, попросту плівка не відзнята. Розповсюджена помилка багатьох фотографів, навіть досвідчених, кому вперше Pentax ME Super попав до рук. В новіших камерах, щоб барабан намотав плівку достатньо поставити кінчик плівки на барабан, з даною камерою таке не пройде. Щоб бути впевненим, що барабан “захопив” плівку, треба засунути кінець плівки в паз на барабані, та взвести затвор. Можна навіть повторити 2 рази, щоб бути впевненим, що плівка випадково не злетить.
6. Камера боїться води, навіть дуже. На порядок більше ніж аналоги. При незначному потраплянні води, електроніка виходить з ладу. Експонометр, або “сходить з розуму”, або вимикається взагалі, затвор працює але витримки не коректні. В режимі “пріоритету діафрагми” працювати неможливо через покази експонометра, в “ручному” теж фотографувати не вийде, оскільки не можливо перемкнути витримку. Може спасти просушка і нові батарейки.
Оптика і аксесуари
В основному ME Super комплектувались об”єктивами SMC Pentax-M 50/2.
Часом попадаються SMC Pentax-M 50/1,7. Обидві лінзи досить не погані, знаходяться в одній ціновій категорії, дають хорошу картинку, кажуть 50/2 чуть різкіший. Різниця світосили між 50/2 і 50/1,7 менше ніж пів стопа, і для експонометра МЕ Super буде просто непомітною. Для бажаючих існує також SMC Pentax-M 50/1.4, одна з топових лінз свого часу, правда ціна її в нас $200-250 в хорошому стані. Ну і 50/1,2 для особливих естетів. Лінза та досить рідкісна, і про ціну нічого сказати е можу.
Випускалося також 2 моторних приводи Winder ME/MEII. Корисний девайс, дозвозяє робити до двох кадрів на секунду.
Pentax Winder ME шумить, видає прикольний механічний звук, підвищує ЧСВ фотографа, підозрюю, що це основна його функція.
Модифікації
В лінійці Pentax M є декілька камер технологічно пов”язаних між собою. Основою стала професійна механічна камера Pentax MX. Далі шляхом заміни затвора з механічного на електронно керований зробили любительський варіант Pentax ME, який в свою чергу знімав тільки в пріоритеті діафрагми. Додавши функцію ручного контролю експозиції отримали собсно самого Pentax ME Super. Випускався також варіант з покращеною обробкою корпуса Pentax ME Super SE. Згодом в даній лінійці з”явились ще 2 камери, які знімали виключно в пріоритеті діафрагми: MG i MV.
ME Super випускався також в чорному корпусі. Існує версія, що такі фотоапарати мали кращий контроль якості зборки. Чорна камера досить рідкісна, мені за весь час попалась на руки тільки один раз, і ціна її починається від $100 за боді.
Наступною, після лінійки Pentax-M, стала серія фотоапаратів Pentax-A. Принциповою відмінністю від попередніх камер стала можливість зйомки в режимі пріоритету витримки, та повний автомат. З даної лінійки можуть бути цікавими камери Pentax Super A (Super Program), та Pentax Program A (Program Plus).
Ну от в принципі і все, що я хотів сказати. Можна звичайно в якості плівкової камери купити Зеніт, але потім замість того, щоб тащитись від процесу зйомки, будеш думати де цього разу він тебе підведе.