На північ від “столиці” Ладакху міста Лєх лежить Долина Нубра (часто просто Нубра). Колись вздовж річки проходила частина Великого шовкового Шляху. Каравани доставляли товари з Тибету в Туркестан аж до 50-хх років ХХ ст., поки Китай не перекрив кордони. Фактично регіон складається з долин двох річок Nubra і Shyok (Шайок). Обидві річки беруть свій початок десь поміж засніжених вершин Каракоруму.
Після десятиліть геополітичних катаклізмів що трясли Кашмір, долина Нубра знову потихеньку відкривається для туристів.
Щоб потрапити в долину, потрібно проїхати по найвищій в світі автомобільній дорозі.
Підйом починається прямо з Лех-у аж до перевалу Khardung La (5602м).
Зрештою статус найвищого у світі автомобільного перевалу оспорюють, але коли бачиш такі краєвиди, подібними дрібницями не переймаєшся.
Зимою, через погодні умови перевал закривають, і долина залишається практично ізольованою.
150 кілометрів дороги від Лєху долається десь за 4-5 годин.
Заперевалля.
Долина Нубра починається за перевалом Khardung La.
Долина відносно не висока, і клімат тут м”якіший ніж в Лєху, тому рослинності більше.
З десяток кілометрів за монастирем є село Hunder. Специфічний тамтешній ландшафт нагадує дюни. Там можна побачити верблюдів. правда зараз вони в основному катають туристів.
Долина Нубра, то фактично границя контрольованої індійцями території, якщо проїхати вниз по течії річки, впрешся в Пакистан. Десь там внизу по течії, є село Туртук. Індійська армія зайняла його тільки в 1997 році (фактичний переділ території Ладаху був років 20 до того). Тобто кілька десятків років це був фактично “no state land”, територія що не підпорядковувалась жодному уряду, така собі біла пляма на політичній карті планети. Відносно недавно туди почали пускати туристів, позиціонуючи село, як прихований недоторканий цивілізацією острів. Пропонували поїхати й нам, ми відмовились. Як виявилось не дарма. Більшість людей, кого ми бачили по дорозі, їхали якраз через те село. Тобто на даний момент, не таке воно вже й заховане від цивілізації.
Монастир Діскіт – духовне серце долини.
Місцеві жителі суттєво відрізняються від монголоїдів ладахців, часто з синіми очима та світлим волоссям. Це балті, за легендою – нащадки воїнів армії Олександра Македонського.
Хундар – ще один великий монастир долини.
Трохи корисного.
Як добратись: сюди ходять автобуси, але якщо не плануєте застрягнути тут на довго, то краще взяти таксі з Лєху і назад. Ціни фіксовані і цілком адекватні.
Перміти: фактично це прикордонна територія, і іноземцю потрібен спеціальний дозвіл для перебування тут. Дозвіл можна оформити в Лєху. Виготовленням перміту може озадачитись транспортна компанія в якої ви замовляєте таксі. Вартість 600 рупій на людину.
Проживання і їжа: в долині безліч маленьких простих готельчиків. Економічна модель передбачає, що ви харчуєтесь там само де й живете. Можна торгуватись, особлико коли вас багато.
Наш хоумстей.
Долина Нубра досить туристична, але цікавого й автентичного тут теж багато. Наприклад кілька буддистських монастирів, і безліч релігійних артефактів, не рахуючи само собою природи.