99,99% туристів, що відвідують М”янму, відвідують озеро Інле. Озеро цікаве не стільки своєю природою (хоч вона тут також дуже красива), скільки соціальною складовою.
На берегах озера розташовано 17 сіл, в яких проживає близько 70 тисяч людей. Називають вони себе “інта” (Intha) – “діти озера”. Інта ставлять будинки на воді, на забитих в землю бамбукових сваях. Також відомі оригінальним способом веслування, одною ногою стоячи на носі човна, іншою штовхаючи весло.
Трошки технічної інофрмації. Привозять туристів в місто Нянгшве (Nyaungshwe). Перед в”їздом в місто стоїть чекпоінт, де містери платять за вхід ($10 на початок 2014-го року). В місті є купа готелів і містерських кафешок (від $15 за сингл).
Note: Багато хто рекомендує 2-3 денний трек з м. Кало (Kalaw), як альтернативний варіант добирання до Нянгшве. Трек не складний, і проходить через відносно не туристичні села.
По приїзді варто зайнятися пошуком човна для екскурсії на наступний день. Як правило готелі можуть з цим допомогти. Якщо не вдалося знайти човен, не проблема, можна прийти на пристань в проміжку між 8 і 9 ранку, коли відправляється більшість човнів. Ви запросто знайдете човен з кількома вільними місцями.
Екскурсійна програма стандартна: села на воді, плавучі городи, базар, сувенірні магазини. багато сувенірних магазинів, якась харчевня, і монастир зі стрибаючими котами.
Алгоритм роботи човняра простий. Збираєш за весь човен $15, і возиш туристів по магазинах. В кожному магазині дають комісійні, навіть якщо ніхто з туристів нічого не купує. Без магазинів тур десь $40.
Трохи негативу. Зарав з М”янмі туристичний бум, але на всю здоровенну країну, туристи концентруються тільки в кількох місцях, одне з яких – озеро Інле. Масовий туризм додає зручностей, але багато чого і псує. Класичні луки з рибаками, як в туристичних брошурах, вже не зробиш. Тепер картиночні рибаки позують на камеру і збирають гроші. З каренів (народ, жінкам яких штучно видовжують шию) зробили огидний людський зоопарк. Тьотінку з довгою шиєю показують туристам, як мавпу в цирку. Ну і кішки в відомому монастирі вже не стрибають, монах який їх тренував помер, а іншого коти не слухають.
