Вихід на трек.
Розпорядок дня.
6:00 – підйом
6:00 – 8:00 – сніданок, збір речей ітд.
8:00 – вихід на маршрут. Зранку небо чисте, є можливість роздивитися гори навколо.
10:00 – небо починає повільно затягувати хмарами.
11:00 – 13:00 – зупинка на обід в котромусь з сіл, благо в кожному з них по кілька “ресторанів”.
15:00 – небо затягує повністю, починає холодати, за 1-2 години натягуєш полар, шапку, куртку ітд.
15:00 – 16:00 – здалобся вже дойти до місця ночівлі, бо за годину стемніє. Та й то вам не Карпати, після 8-9 годин на маршруті ноги вже відвалюються.
17:00 – вечеря. Зимно як в псярні, рятує пуховка і термуха.
18:00 – 19:00 – пишу всяку заумну єрєсь для бложика і фейсбучика.
19:00 – відбій.
Ітого, враховуючи різницю в часі, виходить що я прокидаюсь в околі 01:00, а йду спати 14:00 по нашому часу.
Чим не Карпати?
Ну якщо забрати тераси, точно Карпати.
Шівалая- останній пункт на треку, куди можна добратися автобусом. Далі тільки пішки.
Частина маршруту промарковано. Оранжеві кружечки йдуть аж до Намче, правда час від часу зникають, або заводять кудись не туди.
Село Деуралі (Deurali), висота 2700. “Деуралі” – на місцевому означає не то “місце для відпочинку”, не то щось таке. Караван сарай короче. Майже кожне село на перевалі, чи на якійсь значній точці маршруту тут називається Деуралі.
Вже майже прийшов. Вид на Бандар – кінцеву точку першого дня маршруту.
Як потім виявилось, то не Бандар, а сусіднє село. 20% трекерів всеодно помилково йдуть туди.
В селі був невеличкий монастир.
І офіс страхової компанії :)
Монастир цікавіше всетаки :)
Слідкуємо за оновленнями “Непальського тревелогу”:
https://gryniuk.com/category/podorozhi/південна-азія/непал/