Ще 2 години ходу і я на 4500. Село Мачермо. День ходу до Гокіо.
Перший раз відмовили поселити безкоштовно. До того завжди проходив номер “їм у вас, але живу безкоштовно”. Нічого, в наступному гесті персонал виявився більш зговорчивий. Ну й добре, то виявився найкращий гест з тих що попадались на шляху. Новий, чистий, відносно теплий.
Янковой детектед?
Гокіо десь там за перевалом.
Пообіді вирушив у вже традиційну акліматизаційну вилазку. Піднявся метрів на 400.
Гори, термос чаю і снікерс, що ще треба?
Забрало мене години на 2.
Скажу вам, то троха страшно, коли ті кури, поза 2 метри розмахом крил кожна, літають в метрах 20-30 від тебе.
Протилежний бік ущелини.
В гесті був японський тошнотік. Спустили день перед тим з Гокіо (4800), думали висота. Виявилось все на купу. Якраз думали що з ним робити. Викликали вертоліт. Евакуація вертольотом коштує в околі $3,5к. Страховки в нього не було, довелось платити самому.
Хмарка пилюки знизу, то вертоліт що прилетів за тошнотіком.
Такшо таваріщі потенційні тошнотіки, майте на увазі. Зрештою всі ми потенційні тошнотіки, навіть ті про кого кажуть “коні”. Робіть страховку категорії “активний відпочинок” з медичною репатріацією (покриває евакуацію вертольотом), і не вимахуйтесь.
Гірська хвороба в першу чергу якраз коней і косить. Ти відчуваєш в собі достатньо сили щоб забігти чуть далі ніж можна, забігаєш, і тут тебе доганяє… Людина ж слабша йде собі потихеньку і плавно акліматизується. Швидкість адаптації до висоти річ сугубо індивідуальна, і від фізичної форми як правило не залежить.
Розговорився з гідами. Розповіли про те як спускають людей. Якщо є страховка, або $3-4к, викликають вертоліт. Якщо є лише $150-200, звозять вниз на коні, при умові, що можеш триматися в сідлі. Якщо не можеш нормально йти, наймають 5-6 портерів і зносять руками.
Гіди доречі тіпи мегаадекватні, то не просто собі екскурсоводи. Стати гідом не просто, треба пройти навчання, здати купу екзаменів. Потім отримуєш сертифікат, що дозволяє тобі водити групи на висоту. Спостерігав кілька раз за їх роботою. В першу чергу вони слідкують за самопочуттям кожного з членів групи, відповідно до того корегують темп, маршрут ітд.
Слідкуємо за оновленнями “Непальського тревелогу” тут: https://gryniuk.com/category/podorozhi/південна-азія/непал/