Непальський тревелог. День 13. Трек Намче Базар – Гокіо

Піднімаюсь далі. Вдень ходового часу 2-3 години. Більше не можна, бо порушиться режим акліматизації. В середньому в околі 11-12:00 вже на місці ночівки. Обідаю, і налєхкє відправляюсь в акліматизаційну вилазку в навколишні гори. Набираю 300-400 метрів і зависаю на кілька годин. В околі 15:00 починаю спускатись.

На висоті режим дня дещо не такий як знизу. Тепло тут в основному в проміжку з 9:00 до 15:00, далі сонце заходить за гори, і все, починається дубак.

На 4500 висота дається в знаки, з”являється одишка. Відчуття таке, ніби пробіг на швидкість 500м. На 4750 крутиться голова. Благо швидко проходить.

Села тут в більшості штучні. Самі гести, де люди живуть тільки під час туристичного сезону. Останнє “справжнє” село Кумджунг, за Намче. Більшість власників гестів якраз в Кумджунгу і живуть.

Ситуація тут кардинально інакша ніж в не туристичних районах. Багато з власників гестів на зиму, коли тут не сезон, їздять на заробітки в Європу. Працюють на курортах в Альпах. На стінах гестів то і діло висять сертифікати, “такий-то Шерпа, успішно пройшов практику в Швейцарії в такому-то році”.

Дітей своїх відправляють на навчання в кращі школи Катманду, а потім в університети по Європах – Америках.

Круто виглядає, особливо на фоні того, що Непал тільки років 15-20 тому скинув монарха, а феодалізм з кріпосним правом в тому чи іншому вигляді існують дотепер.