Непальський тревелог. День 0. Аеропорт Шарджа.

Залізничний вокзал, нічний поїзд до Києва, метро, родичі, друзі, потім знов метро, скайбас, Бориспіль, рейс Ейр Арабії.

Дякую тобі, о Ейр Арабія, за те що за відносно не великі гроші переносиш спраглих до мандрів у всі куточки Азії. Да пошле Аллах процвітання тобі і твоїм дочірнім компаніям і мільйони нових пасажирів у всі твої хаби.

Я в Шарджі – головному аеропорту Ейр Арабії.

Шарджа, це мабуть вавилонська вежа нового часу. Такого збіговиська людей самих різних рас і національностей не зустрічав більш ніде. мабуть скоро будуть водити туди екскурсії.

Сам аеропорт скучний до не можу. десь Такий по рівню як автовокзал у Львові. Зато контингент… чого вартий тільки сам контингент. Якось було застрягли там на 2 доби. Головною розвагою було просто сидіти в залі і дивитись на людей. Доставляло як книга пише.

Араби, індуси, паки, бенгали, негри, курди. Європейців на фоні того всього якось не помітно навіть, хіба москалів. Все то як правило заробітчани, що їдуть з одної країни в іншу, люди в більшості своїй прості і наївні, ведуть себе так, як звикли. Одні сплять під лавками, інші розсілись на підлозі, їдять руками рис, ще інші перебувають в шокови після поїздки на ескалаторі (тру сторі).

Як на справжньому східному базарі, по залу ходять зазивали, викрикують номери рейсів на посадку. Інші зазивали зі списками ловлять пасажирів – патєряшок (їх там більше ніж достатньо, самі розумієте).

Ще є окрема категорія, заробітчани, котрим не відкрили візу ОАЕ, а грошей на зворотній квиток нема. Такі живуть в терміналі часом по пів року, поки їм не рве дах, і їх буйних таки депортують.

Вотеті походу не дуже розділяють моє захоплення фотографією.

А ще на аеропортовому фудкорті, є забігайлівка з найсмачнішою китайською їжею, яку мені доводилось куштувати.

Translate server error.

       

WTF?

Слідкуємо за оновленнями “Непальського тревелогу”:
https://gryniuk.com/category/podorozhi/південна-азія/непал/