Переважно в Уганду їдуть подивитись на горил, шимпанзе, пташок та іншу живність. Якщо ви очікуєте прочитати про трекінг до горил і прочі містерські радості, вимушений вас розчарувати. То не по моїй часті. Тільки справжнє життя, тільки хардкор!

Кампала

Вот ана, вот ана риба горад маєй мєчти! Мабуть я замахався їздити по дебрях, і мене все сильніше притягує туди, де люди, де багато людей, хороших і різних, де по справжньому кипить життя. Людський мурашник Кампали можна порівняти хіба з Кабулом, але ні, в Кабулі машин по менше буде. Такого скаженого місива з людей, машин та мотоциклів не доводилось бачити ніде.

Трафік тут більше нагадує броунівський рух. Правила? Ага, щас! Ще правил тут не хватало. Таких корків я не бачив ніде. Але нє, то не корки, в корках машини стоять, а тут постійно рухаються, вперед, назад, перестроюються. Броунівський рух – таки влучна характеристика.

Радує, що часто можна знайти високу точку спостереження, і оглядати це все зверху.

Одна з найбільш exciting правильно буде “захоплюючих” локацій – старий автовокзал. Автобуси розподілились між новим вокзалом та станціями приватних перевізників, а там залишились самі маршрутки. Маршрутковокзал короче. На здоровенній площі тисячі їх!!! І вони весь час рухаються, всі, без виключення. Заїхав, загрузив пасажирів, на вихід! На виїзді з вокзалу само собою корок, можна так виїжджати до години часу.

Вокзал в знаходиться в ямі. Вилізаєш на горб, і споглядаєш на той мурашник. Ні мабуть не мурашник,  маршрутки більше схожі на опаришів, котрих рибак поклав в коробочку для наживки. Білі і постійно рухаються. Щось мене занесло…

Ще є базар.

Кампала по великому рахунку один великий базар. Але то базар у відведеному для нього місці.

Кажуть там працює кілька десятків тисяч людей. Таких вузьких і темних лабіринтів ще не бачив.

А ні, щось схоже було на стадіоні Україна, році едак в 96-му.

З даху падають таракани сантиметрів по 5, продавці тягнуть за руки “браза, ай хев самсін вері спешл фо ю”, словом звітамти можна і не вийти. Нє, вас не вкрадуть, і навряд чи щось погане зроблять, а от заблукати – запросто.

Є трущоби – city slums. Але то так, зовсім не то, що малюється в голові під впливом навіяних галюциногенами телевізором стереотипів. Журналісти катаються в основному по таборах біженців, і прочих локаціях, де на правду бідося чорна. В звичайних угандійських нетрях такого нема. Так просто стихійна забудова. Є електрика, вода, якась пародія на каналізацію з”являється (каналізація в розумінні Африки, це викидати лайно в стічну канаву, а не на вулицю).

Люди живуть там цілком по тамтешніх мірках достойно, навіть не особо рвуться втікати. Хто “прішол к успєху (тм)”, також живуть в нетрях, просто купують більші будинки.

В Найробі є суперрозкручена Кібера, туди навіть екскурсії за гроші водять. Кажуть там небезпечно, і містери без охорони не потикаються. В Кампалі все те саме, тільки не таке відоме, безкоштовне і безпечне. Хочете в слам, тільки щоб без неприємностей, вам в Уганду.

Разом з тим, посеред того пекла, є кілька пристойних не дорогих готелів, де втомлений білий містер може відпочити від суєти вулиць.

Центр Кампали. Люди живуть на даху супермаркета.

Ентеббе

Місто аеропорт, аналог Борисполя, тільки на березі озера Вікторія, а не Дніпра.

Відоме Ентеббе в основному завдяки ізраїльському спецназу, що успішно провів там АТО в 1976 році. Чуваки нагло приземлились в аеропорту, висадились і сходу звільнили 250 заручників. Мабуть най успішніша подібна операція в історії.

Найбільша концентрація іноземців в Уганді. Так підозрюю, працівники авіакомпаній та міжнародних контор. Декілька вулиць досить чисті, далі стандартний африканський бардачок. З цікавого, поля для гольфу, фабрика човнів та селище рибаків, з не цікавого зоопарк і ботанічний сад.

Селище рибаків.

Виробництво човнів.

В Ентеббе ви попадте в двох випадках, якщо прилетите в Уганду на літаку, або коли прямуватимете на острови Сессе.

Сессе айленд

Острови посеред озера Вікторія. Декілька сіл і одне чуть більше містечко з гарною назвою КалАнгала.

Центральна вулиця Калангали.

Калангала – місцевий Казантип. Є кілька дорогих готелів, де по вихідних збираються столичні тусовщики. Нам пропонували затусіть, ми відмовились.

Продукти і все решта дещо дорожче ніж на материку, по причині того, що все доставляється на острів човнами. По тій же причині, острови бідніші ніж решта країни. Можна побачити села, в яких навіть нема електрики. Власне в самій Калангалі електрика теж з перебоями.

Прямо за містом, гірка з якої гарно видно захід сонця.

На острів можна потрапити пароом з Масаки або Ентебе.

озеро Бунйоні

Озеро Бунйоні – мабуть найбільш містерська локація в Уганді. Красиве озеро в горах коло кордону з Руандою та Конго. Решта Уганди – рівнина. Звітамти стартують маршрути в гори. Хочете побачити горил за $700-1000, вам туди (якщо на треці не буде горил, гроші повертають).

Здоровенний мінус, на самому озері тільки (відносно) дорогі готелі. З харчування тільки готельні ресторани, читай хєрова європейська їжа, або місцевий ультрахардкор.  До найближчого міста 10км.

Більше ніж 2 дні робити там нема чого, хіба валятись в готелі і пити пиво з білими містерами. Ми не особо успішно пробували плавати по озеру на каное, от і всі розваги.

Як варіант, можна розвідати як ходять човни між селами на березі озера і покататись по них.

Місцевий морвокзал.

Форт Портал

Місцеві кажуть Форт Потрал.

Не дуже велике, але живе місто. Звітамти  стартують треки в гори Рувензорі (Rwenzori), національні парки, горили, шимпанзе, африканська класика…

У нас була ідея, взяти в оренду мотоцикл і покататись по навколишніх селах, але після двох підряд аварій протягом дня, від даної задумки довелось відмовитись.

Форт Портал – столиця королівства Торо (Уганда – об”єднання кількох королівств). Тут на самому високому горбі, в самому високому палаці живе король. Палац доречі збудований на кошти Муамара Каддафі. Король ймовірно живе з продажі календарів зі своїм зображенням, та з екскурсій для іноземців по своїй резиденції. Кажуть, в деякі дні, якщо пощастить, екскурсії проводить сам король.

Я би був не я, якби не заглянув на місцевий базар.

Гасові лампи та горшки для вугілля, на яких готують їжу. Електрика та газ є не всюди.

Труни з віконечками. Зачєм?

Околиці Форт Портала.

Масінді (водопад Мерчісона)

Ринок в Масінді.

фото Андрія Даниловського

Біля Масінді є волопад Мерчісона. Грубо говоря, ботлнек метрів 15-20 в самому вузькому місці, через який Ніл з озера Вікторія перетікає в озеро Альберт.

фото Андрія Даниловського

Волопад само собою в нац. парку, і вхід туди ні разу не безкоштовний, $35 квиток і десь стільки само транспорт. Єдиний відвіданий нами заповідник, ну так, щоб не сказати, що були в Африці і не бачили wildlife.

Собсно вайлдлайф був бонусом, котрий можна було спостерігати з машини по дорозі на водопад.

фото Андрія Даниловського

Бабуїни – тисячі їх, ну добре не тисячі – сотні.

фото Андрія Даниловського

Ще колобуси, свині-пумби (warthog, вікіпедія каже, що бородавочник), ну і так, по мєлочі. Особливого захоплення то не викликало, відчуття такі як дивився передачу про тварин по телевізору, тільки без телевізора. Дитинство я провів в селі, всякої худоби бачив більш ніж достатньо, тому особливого піїтету перед тваринами в мене нема.

З машини виходити не можна – бабуїни нападають.

фото Андрія Даниловського

Буйволи теж нападають, правда вже на машини.

Автовокзал в Масінді.

 

Центральна вулиця.

Знову базар.

Ще в Масінді не понятно звідки взявся спорткар Тойота Селіка (вроді) не понятно якого року випуску. Вечорами вона катається навколо квадрату центрального ринку – єдиної асфальтованої дороги в місті.

Джинджа

Ми там не були, але локація відома, тому треба згадати. Кажуть тут знаходиться витік Нілу. Сюди їдуть покататись на швидкісних човнах, а круті дядьки приїжджають на рафтигн, один з найскладніших в світі.

От мабуть і все. В Уганді ще багато чого цікавого, за 2 тижні все не побачиш, треба залишити щось для наступного візиту.

Інші пости про Уганду:

Уганда часина 1. Віза, житло, транспорт.
Уганда часина 2. Їжа та Алкоголь.
Уганда часина 3. Національні особливості.
Уганда часина 4. Найцікавіші місця.

Сподобався пост, поділись з друзями, або підпишись на розсилку.